Принципи аудиту. Стандарти і норми аудиту
Принципи аудиту. Стандарти і норми аудиту
Аудиторські перевірки повинні проводитись відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці стандартів з врахуванням вітчизняного досвіду і свого середовища. Од¬нією із основоположних є міжнародна норма аудиту (МНА) № 3, в якій вказані основні принципи, що регулю¬ють аудит. Вони є основою всіх міжнародних нормати¬вів аудиту, на них має грунтуватись і вітчизняний аудит.
Основні принципи аудиту:
Цілісність, об'єктивність і незалежність.
Конфіденційність.
Майстерність і компетентність.
Документування.
Планування.
Одержання аудиторських свідчень.
Перевірка системи обліку і внутрішнього контролю.
Суттєвість.
Аудиторський висновок і складання звіту.
Зміст принципу цілісності, об'єктивності і незалежності полягає в тому, що аудитор повинен бути відвертим, чес¬ним, правдивим, не проявляти упередженого відношення до клієнта, не робити спроб викривити об'єктивність. Йому має бути притаманне безстороннє відношення до об'єкта перевірки, а також до клієнтів.
Принцип конфіденційності вимагає нерозголошення ін¬формації, одержаної в ході роботи, за винятком випадків виявлення кримінальних злочинів і недотримання податко¬вого законодавства.
Аудит повинні здійснювати особи з відповідним профе¬сійним умінням, які мають необхідну підготовку, досвід і компетентність в аудиюванні. Законом України «Про ауди¬торську діяльність» обумовлено, що аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на терито¬рії України. Право на одержання сертифіката мають гро¬мадяни України, які здобули вищу освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років під¬ряд на посадах обліково-економічного профілю.
Важливим принципом аудиту є документування ауди¬торських процедур як доказ виконання аудиту. Робочі до¬кументи є підтвердженням, що зібрані докази достатні і достовірні, що аудит був належним чином спланований і його проведення контролювалось; вони є основою для конт¬ролю за якістю виконаної у клієнта роботи аудиторами, свідченням того, чи дійсно аудитор зібрав достатньо адек¬ватні свідоцтва, щоб скласти аудиторський висновок.
До робочих документів належать: документи постійного зберігання (інформація про клієнта, результати аудиту за минулий рік, програми аудиту, довідкова інформація для планування, копії засновницьких документів, контрактів, описи видів цінних паперів та ін.), наявність яких дає мож¬ливість аудитору сконцентрувати увагу лише на аналізі змін клієнта у поточному році; робочі документи поточного року (робочий пробний баланс, протоколи або виписки з них зборів ради директорів, результати зустрічей і диску¬сій з керівництвом, фахівцями підприємства-клієнта, під¬тверджуючі тести, зібрані свідчення у вигляді робочих ві¬домостей, таблиць, розрахунків, зроблених на їх основі вис¬новків). Важливе значення має розробка і використання стандартизованих робочих паперів. Це сприятиме впрова¬дженню комп'ютеризації процесу аудиту, алгоритмізації аудиторських процедур.