Проблеми реалізації принципів бухгалтерського обліку
Передумовою порівнянності є наведення відповідної інформації за попередні періоди та розкриття інформації про облікову політику підприємств та її зміну.
Кожна одиниця інформації включається у звітність, оскільки облік цієї фінансової інформації здійснювався на основі певних принципів обліку, а також з врахуванням існуючих обмежень на включення даних у звітну інформацію.
До таких принципів відносяться принципи подвійного запису, економічної одиниці обліку, періодичності, функціонуючого підприємства, грошової оцінки, нарахувань.
В основі принципу економічної одиниці обліку лежить одиниця, що ідентифікується в звітності, відокремлюється від її власників або інших одиниць. Особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства.
Принцип періодичності означає, що підприємство повинно періодично звітувати перед зацікавленими сторонами про результати своєї діяльності за відповідні періоди. Це приводить до певного штучного поділу всього життєвого циклу підприємства на окремі відрізки часу (місяць, квартал, рік і ін.) і вносить елемент суб'єктивізму в оцінку результатів за ці періоди. Наприклад, бухгалтер стає перед вибором, до якого звітного періоду віднести ті чи інші витрати або доходи і який, відповідно, буде показник чистого прибутку за цей період. Для прийняття рішення бухгалтер повинен керуватися методом нарахування, принципом відповідності і іншими принципами, що дозволяють найбільш об'єктивно відобразити господарські факти в умовах ринку.
Принцип функціонуючого підприємства (безперервності діяльності) означає, що підприємство буде продовжувати свою діяльність досить довго, у відповідності з цілями свого створення, і що воно не буде в найближчий час ліквідоване або реорганізоване. Така передумова служить підставою для включення різних статей в балансі за фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною можливої реалізації активів і зобов'язань у випадку ліквідації і відображення у звіті про прибутки і збитку результатів поточної діяльності. У разі, якщо фінансові звіти складені не на основі припущення безперервності діяльності, про це також слід повідомити у примітках з описом причин, з яких підприємство не вважається безперервно діючим, і основи оцінки, яка була застосована для складання фінансових звітів.
Під час реалізації принципу грошової оцінки можуть застосовуватися такі методи оцінки, як фактичної (історичної) собівартості, поточної відновної собівартості, поточної ринкової вартості, чистої вартості реалізації, дисконтованої вартості.
У відповідності з принципом нарахувань операції записуються в момент їх здійснення, а не в момент оплати грошей, і відносяться до того звітного періоду, коли була здійснена операція. В ряді випадків цей принцип розбивається на кілька складових частин:
а) власне принцип нарахувань;
б) принцип реєстрації доходу - доход відображається в тому періоді, коли він зароблений, тобто компанія завершила всі дії для його отримання, і реалізований тобто отриманий, або явно може бути отриманий, а не тому, отримано гроші. Винятком є метод поетапного виконання контракту і метод продажу в розстрочку;
в) принцип відповідності - в звітному періоді реєструються тільки ті витрати, які привели до доходів певного періоду. Часто досить складно визначити, чи привели такі витрати до доходів поточного періоду. Тут діє правило: якщо проведені затрати приводять до майбутніх вигод, вони відображаються як активи; якщо вини приводять до поточних вигод - як витрати, якщо не приводять ні до яких вигод - як збитки.
Під час формування звітної інформації повинні діяти певні обмеження на інформацію, що включається в звітність, а саме: оптимальне співвідношення затрат і вигод (означає, що затрати на складання звітності повинні розумно співставлятися з вигодами, які матиме підприємство від подання цих даних зацікавленим користувачам).
Формування звітної інформації вимагає конфіденційності: звітна інформація не повинна містити даних, які можуть заподіяти шкоду конкурентним позиціям підприємства.У відповідності з різними економічними ознаками згідно з МСБО вся звітна інформація групується в окремі укрупнені статті, які носять назву “елементи фінансової звітності”. Основними елементами фінансової звітності є активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати, прибуток і збитки. Три перших елементи характеризують засоби підприємства і джерела цих засобів на певну дату; решта елементів відображає операції і події господарського життя, які вплинули на фінансовий стан підприємства протягом звітного періоду і обумовили зміни в перших трьох елементах.