Проблеми реалізації принципів бухгалтерського обліку
Проблеми реалізації принципів бухгалтерського обліку
Фінансова звітність, яку складають підприємства різних країн світу, має певні відмінності, зумовлені соціальними, економічними та політичними чинниками. Подолати ці відмінності якою мірою дозволяють міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО), що носять рекомендаційний характер і служать найбільш зручним засобом “спілкування” між підприємствами різних країн. Важливо з'ясувати особливості механізму їх застосування в Україні.
Постановою Кабінету міністрів України від 28.10.98 р. №1706 затверджена Програма реформування бухгалтерського обліку, що передбачає перехід в 1999 - 2001 роках суб'єктів господарювання на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Крім власне стандартів, у склад міжнародних стандартів обліку входять Концептуальні основи підготовки і подання фінансової звітності, в яких викладені основні принципи ведення обліку і звітності. Цим принципам на Заході надають великого значення, оскільки теоретичні, на перший погляд, положення здійснюють суттєвий вплив на практику ведення обліку і є базою для прийняття рішень при відсутності прецедентів.
Принципи обліку умовно можна розділити на три великі групи:
Якісні характеристики облікової інформації, що узагальнюються в звітності;
Принципи обліку цієї інформації;
Елементи фінансової звітності.
Важливо забезпечити умови для реалізації цих принципів в Україні, що поки непросто зробити, враховуючи перехідний етап нашого розвитку.
Основною вимогою до облікової інформації на Заході є її корисність для прийняття рішень різними групами користувачів. Щоб інформація стала корисною, вона повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівнянною. Зрозумілість визначається якістю інформації, яка подається у фінансових звітах. Вона має бути розрахована на розуміння і однозначне тлумачення користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлення у сприйнятті цієї інформації. Проте це не означає виключення складної фінансової інформації зі звітності, якщо вона необхідна. Інформація вважається доречною, тобто стосується до справи, якщо вона впливає на економічні рішення користувачів, допомагає їм оцінювати минулі, поточні чи майбутні події або підтверджувати чи виправляти минулі оцінки.
Доречність інформації визначається її суттєвістю і своєчасністю. Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильний розрахунок може вплинути на рішення користувачів. У свою чергу, включення у звіт несуттєвої інформації може погіршити її зрозумілість. Найдостовірніша інформація втрачає сенс, якщо вона надана користувачам із запізненням. Тому фінансові звіти мають бути надані користувачам у строки, що забезпечують їхнє ефективне використання. Інформація, наведена у фінансових звітах, повинна не тільки відображати результати минулої діяльності, а й бути корисною для прогнозування майбутніх прибутків, дивідендів та інших виплат. Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та упереджених суджень і визначається її повнотою, нейтральністю, обачністю, превалюванням сутності над формою. Поки в Україні не вдається забезпечити достовірність фінансової звітності. Однією з причин цього є її надмірна складність.
Повнота інформації визначається повним висвітленням діяльності підприємства, тобто фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та можливі наслідки операцій та подій, яка здатна вплинути на рішення, що приймається на її основі. В Україні такої повноти поки нема. Нейтральність інформації передбачає, що інформація має бути об'єктивною. Інформація не є нейтральною, якщо з допомогою методів оцінки або форми подання її можна вплинути на прийняття рішень. Фінансова звітність не повинна робити акценту на задоволення інтересів однієї групи користувачів загальної звітності на шкоду іншої групи. Важливо досягнути цього і в Україні, де в інформації наголос робиться на задоволення інтересів передусім ДПА. Обачність зумовлена невизначеністю певних подій (наприклад, отримання сумнівних боргів, строку експлуатації основних засобів тощо). У зв'язку з цим при оцінці наведеної у звітах інформації слід уникати завищення активів і доходів або заниження витрат і зобов'язань підприємств. Це означає, що збитки та зобов'язання потрібно відображати в бухгалтерському обліку відразу ж після отримання свідчень про ймовірність виникнення, а активи та доходи - лише тоді, коли вони реально отримані або зароблені. Тому, наприклад, сумнівну дебіторську заборгованість слід списувати на витрати та вираховувати з загальної суми дебіторської заборгованості в тому періоді, коли з'явилися сумніви щодо можливості її погашення. В Україні цього майже не робиться. Проте обачність не означає створення прихованих або надмірних резервів, навмисне заниження оцінки активів та доходів чи завищення зобов'язань або витрат.Превалювання сутності над формою означає, що операції та події мають обліковуватись та подаватися у звітності до їхньої економічної сутності, а не лише за юридичної форми. Наприклад, передавання активу у фінансову оренду не означає перехід права власності на нього від орендодавця до орендаря. Проте на практиці цей актив зараховується на баланс орендаря оскільки до останнього фактично перейшли всі вигоди та ризики, пов'язані з використанням цього активу. Порівнянність інформації вимагає збереження послідовності в методах бухгалтерського обліку, що застосовувались на певному підприємстві. Вона характеризує можливість користувачів зіставляти фінансові звіти підприємства за різні періоди, а також фінансові звіти різних підприємств.