ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ (УПРАВЛІНСЬКИЙ) ОБЛІК ВИТРАТ I ЗВІТНІСТЬ

Нормативний метод обліку на основі звітності за 15 днів передбачає списання витрат сировини відповідно до затверджених норм. В основі методики передбачено рівність кількості сировини у фізичній масі та витрат сировини під час виробництва готової продукції й напівфабрикатів. Звітність при цьому (форма № П-16 «Журнал обліку витрачання сировини та виготовлення готової продукції», форма № П-17 «Журнал обліку руху готової продукції», затверджені Мінм’ясомолпромом СРСР 04.10.74 р.) не така громіздка, як при обліку за балансом сировини. Недоліком цього методу є його недостатня оперативність незважаючи на короткі терміни виробництва більшості видів продукції переробних підприємств АПК.

Найефективнішим для оперативного визначення витрат виробництва i втрат сировини під час технологічного процесу є нормативний метод обліку на основі щоденної звітності. При застосуванні цього методу реалізується можливість щоденного оперативного контролю та аналізу діяльності центрів відповідальності підприємства та своєчасного усунення виявлених недоліків у використанні сировини, дотриманні технологічних процесів, а також застосуванні норм витрат. Але такий метод потребує відповідного способу документування, який дає змогу уникнути дублювання показників у технологічних журналах i первинних документах та оперативно визначати відхилення від заданих норм за видами продукції в розрізі причин та винуватців.На практиці для молокопереробних підприємств АПК основним документом, який відображає результати діяльності структурних підрозділів, є щоденний «Рапорт про переробку сировини та виробництво молочної продукції» (форма № П-1 мол). Головним недоліком цього документа є те, що витрати сировини показуються в загальному вигляді, а не конкретно за видами продукції. Крім того, в Рапорті не передбачено порівняння фактичних витрат з нормативами, що не дає можливості оперативно визначати відхилення від норм за конкретними видами молокопродукції. Причини та винуватці цих відхилень відображаються в окремому документі — Акті (форма № П-15 мол), що вдвічі збільшує документообіг.

Для усунення вищенаведених недоліків пропонується нормативний внутрішньогосподарський облік витрат на молокопереробних підприємствах АПК здійснювати на основі щоденної Відомості переробки молока та молочних продуктів (табл.1), яка відповідно до визначеної на підприємстві номенклатури причин i відповідальних за відхилення від норм об’єднуватиме вищезазначені Рапорт i Акт.

У першому розділі Відомості наведено інформацію про залишки сировини на початок зміни та про надходження молока після сепарування; у другому i третьому розділах відображаються дані про витрати сировини i виходу молокопродукції та напівфабрикатів окремо за кожним видом фактично i за нормами. В четвертому розділі дані про витрати сировини узагальнюються i визначаються залишки сировини та напівфабрикатів на кінець зміни. Використання запропонованої Відомості під час поточного виробництва (молоко пастеризоване, кисломолочна продукція) дасть змогу щоденно визначати відхилення фактичних витрат сировини від нормативів i вчасно вживати коригувальних заходів для зниження втрат.

Стосовно виробництв, при яких є можливість відокремити партію сировини, що підлягає переробці (виробництво глазурованих сирків, плодово-овочеве виробництво, виробництво рибних консервів), для підвищення оперативності обліку та контролю витрат за місцями їх утворення та відповідальними особами пропонуємо впровадження маршрутної технології обліку витрат на основі застосування маршрутних карт обліку використання сировини та виходу продукції (табл.2) за всіма переділами технологічного процесу: від запуску сировини у виробництво до виходу фасованої готової продукції. Так, на міському молочному заводі з обсягом виробництва 2,5 т глазурованих сирків за зміну впровадження маршрутної технології дасть змогу зменшити витрати на 3500 грн. на місяць.

Маршрутні карти виписуються на АРМ службою головного технолога на окрему партію сировини, яка надходить до цеху, i мають дві групи показників: нормативні, які автоматично вносить ПЕОМ на основі затверджених норм та рецептів, i фактичні, які заносяться оператором цеху. На кожному етапі технологічного процесу відповідальні контролери-технологи зміни своїм підписом підтверджують кількість обробленої сировини i передавання її на наступну операцію або наступну зміну. Маршрутні карти супроводжують процес виробництва продукції до її здавання на склад.

Впровадження системи внутрішньогосподарського документування витрат виробництва дає змогу зменшити обсяги первинної документації (за рахунок скасування внутрішніх накладних руху сировини та напівфабрикатів), понаднормативні витрати та собівартість продукції, дає можливість оперативно визначати етап технологічного процесу, на якому виникають втрати, що значно підвищує відповідальність за витрачання ресурсів.

Таблиця 1