Контроль і ревізія результатів діяльності, капіталу та коштів спеціального призначення

Е3 – запаси і затрати;

Ер – грошові кошти, короткострокові фінансові інвестиції, розрахунки (дебеторська заборгованість) та інші активи;

Кв – капітал власний;

Дп – довгострокові позички;

Кп – короткострокові позички;

Рк – розрахунки (кредиторська заборгованість).

Враховуючи, що довгострокові показники направляються переважно на придбання основних засобів і на капітальні інвестиції, перебудуємо вихідну балансову формулу:

Е3 + Ер = [(Кв + Дп) + F] + [Кп + Рк].

Звідси можна зробити висновок, що при обмеженні

Е3 ≤ (Кв + Дп) – F

буде виконана умова платоспроможності підприємства, тобто грошові кошти, короткострокові фінансові зобов’язання й авансові розрахунки перекриють короткотермінову заборгованість підприємства (Кп + Рк):

∑р ≥ Кп + Рк.

Отже, співвідношенням вартості матеріальних обігових активів і величини власного та залученого капіталів, що формують ці активи, можна визначити стійкість фінансового стану.

При контролі фінансового стану потрібно також визначити показник чистого робочого капіталу, що являє собою різницю між поточними активами і поточними пасивами.

Не менш важливим є визначення показників заборгованості (структури капіталу), що включають у себе показники загальної та довгострокової заборгованості. Перший показник являє собою відношення всієї суми заборгованості до суми всіх активів. Оптимальне значення цього показника становитиме тенденція, де показник загальної заборгованості < 50 % (більш оптимальним і менш ризиковим буде показник загальної заборгованості в розмірі 25–30 %).

Другий показник полягає в визначенні довгострокової заборгованості, що являє собою відношення довгострокової заборгованості до власного капіталу.Під час контролю важливе значення має визначення показників рентабельності, що може здійснюватись різними методами (за валовим доходом, операційним прибутком та за чистим прибутком). У всіх випадках рентабельність являє собою відношення певних показників до обсягу реалізації. Суть першого методу (за валовими доходами) являє собою відношення валового доходу до обсягу реалізації; другого (операційного) – відношення операційного прибутку (прибутку від операційної діяльності) до обсягу реалізації; третього (за чистим прибутком) – відношення чистого прибутку до обсягу реалізації. В умовах ринкової економіки підприємство або підприємець більше зацікавлений у чистому прибутку (після сплати всіх платежів до бюджету), і тому в цих умовах доцільно брати обсяг реалізації продукції без податку на додану вартість.

При ревізії фінансового стану підприємства потрібно звертати увагу не тільки на рентабельність від операційної діяльності, але й на рентабельність інвестицій. Для цього визначають, яка їх рентабельність (відношення чистого прибутку до суми активів), строк окупності інвестицій (що являє собою відношення 100 % окупності інвестицій до їх рентабельності у відсотках).