Застосування ЕОМ у процесі ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств
На практиці керівник підприємства, головний бухгалтер навряд чи будуть зацікавлені (з певних причин) у створенні такої підсистеми, як “Фінансово-господарський контроль і ревізія”. Основною зацікавленою ланкою в цій справі є контролюючі організації, ревізори. Для цього повинні враховуватись вимоги ревізорів, наприклад, включення в склад інформаційних масивів даних, які необхідні для ревізії, і розроблятися спеціальні завдання для проведення ревізії. Розробку завдань (у формі контрольно-ревізійного комплексу) доцільно доручити проектним організаціям при безпосередній участі ревізорів, що дозволить обґрунтовано сформулювати функціональні завдання, включити в масиви інформації дані, які необхідні для ревізії, передбачити видачу до друку і на дисплей відхилень, які свідчать про ознаки зловживання тощо. Функціонування контрольно-ревізійних комплексів завдань найбільш ефективне в умовах широкого розповсюдження типових проектних рішень і пакету прикладних програм (ППП), а також нових технологій обробки облікової інформації.
Не всі контрольно-ревізійні дії піддаються автоматизації. Так, одержання різних пояснень, довідок, виявлення причин і умов порушень і зловживань, операцій організаційно-нормативного характеру, дій, що пов’язані з оцінкою стану об’єкта, а також більшість дій з фактичного контролю вимагають творчих зусиль ревізора. Операції, пов’язані з ревізійними порівняннями, розрахунками повністю автоматизації не піддаються.
В контрольно-ревізійний комплекс недоцільно включати завдання бухгалтерського контролю і забезпечення достовірності що обробляються, інформації, які вирішуються в підсистемі “Бухгалтерський облік”.
Ревізійні програми повинні контролювати взаємопов’язані показники в масивах інформації і здійснювати контрольно-ревізійні записи, які свідчать про можливі зловживання; передбачати відбір і друкування даних, які підлягають ревізії за окремими ділянками обліку; підсумовувати необхідні дані для виконання ревізійного аналізу, використовуючи термінологію, прийняту при проведенні ревізії; перевіряти зміст масивів даних за допомогою спеціальних програм, які дозволяють виявити випадки несанкціонованих змін інформації; контролювати бухгалтерські машинні програми з метою виявлення внесених у них несанкціонованих змін тощо.
Доцільно розробити пакет ревізійних тестових програм для перевірки роботи вхідних засобів контролю інформації, що обробляється на ЕОМ; спеціальні програми для контролю інформації, які оцінюють вхідні дані з позиції виявлення помилок, що найбільш часто зустрічаються, програми і засоби зберігання контрольних записів, що свідчать про різні відхилення, можливі зловживання тощо. Так, якщо в автоматизованій системі обробки економічної інформації, зокрема, в підсистемі “Бухгалтерський облік”, запроектований автоматизований контроль різних взаємопов’язаних показників господарської діяльності, достовірності обробки інформації, то програми і засоби збереження контрольних записів можуть ефективно використовуватись при проведенні ревізії. У результаті дослідження контрольно-ревізійних записів можна встановити, як перевіряється і використовується на підприємстві контрольна інформація, які заходи вжити щодо виявлених відхилень тощо.
ЕОМ використовують при проведенні ревізій не тільки в процесі вирішення спеціальних ревізійних завдань, але і при необхідності відновлення процесу обробки інформації за минулі роки, що зберігається на електронних носіях. Це доцільно здійснювати для перевірки правильності обробки інформації шляхом перегону контрольного прикладу, отримання необхідної інформації для контролю у випадку втрати або навмисного знищення документів, що читаються людиною (машинограм), а також при безпаперовій технології обробки інформації з метою її перегляду.
ЕОМ застосовуються ревізорами і при проведенні інвентаризації коштів підприємства з метою виявлення розбіжностей фактичних і облікових даних, які зберігаються в пам’яті.
В умовах централізованої обробки інформації для здійснення такого роду дій ревізор повинен оформити запит, наприклад, для відновлення процесу обробки інформації з нарахування заробітної плати зацікавленим особам або для роздруковування відповідної результативної інформації з нарахування заробітної плати, що зберігаються на електронних носіях.
Список літератури
1.Атанасян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1989. – 352 с.2.Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.: Вища школа, 1994.