Застосування ЕОМ у процесі ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств
Сучасні комп’ютерні технології все ширше впроваджуються в систему управління господарською діяльністю країни. Змінюється праця управлінських працівників – менеджерів, фінансистів, бухгалтерів тощо. Але сьогодні в роботі ревізорів ЕОМ практично не використовуються. Що питання використання ЕОМ при проведенні ревізій поширені дві протилежні думки. Перша полягає в тому, що при проведенні ревізій застосування ЕОМ недоцільно, і тому ревізорам краще використовувати клавішні обчислювальні машини (КОМ) як найбільш економічно вигідні. Друга – ревізору достатньо отримати доступ до ЕОМ, передбачити в програмі ревізії відповідні роботи, для виконання яких необхідно використовувати високопродуктивну техніку, і ЕОМ почнуть виконувати математичні і логічні операції, видавати необхідну інформацію на дисплей або до друку. У результаті різко підвищиться продуктивність і ефективність праці ревізорів.
Звичайно, в умовах традиційного ведення обліку для перевірки підсумків, таксування, підрахунків, розрахунків у первинних документах і облікових реєстрах доцільно застосовувати КОМ. Але постає питання: як використовувати КОМ при проведенні ревізій в умовах, наприклад, діалогового ведення бухгалтерського обліку й автоматизованого документування господарських операцій? В умовах нових технологій обліку, комплексно-автоматизованих процесів збору первинної інформації та її подальшої обробки використання КОМ при проведенні ревізії недоцільне. Проте це не означає, що на сучасному рівні розвитку автоматизації обліку настав час списувати клавішні обчислювальні машини для музейного зберігання. Їх можна використовувати, наприклад, при частково механізованій системі збору первинної інформації, а також механізованій системі збору і в умовах традиційного обліку.
Деякі економісти вважають, що при більшому об’ємі однорідних обчислювальних робіт для виконання операцій, пов’язаних із математичними і логічними операціями, доцільно використовувати більш продуктивну обчислювальну техніку, тобто ЕОМ [31, С. 195; 42, С. 21]. Однак шляхів вирішення цих питань, методик використання ЕОМ при проведенні ревізій вони, як правило, не наводять.
Для вирішення за допомогою ЕОМ управлінських завдань, у тому числі і ревізійних, необхідно здійснити цілий комплекс робіт з проектування функціонального, інформаційного, організаційного, програмного та інших видів забезпечення автоматизованої обробки певної інформації. Тому отримати доступ до ЕОМ і включити відповідні роботи в програму явно недостатньо для ефективного використання ЕОМ у процесі ревізії.
Застосування ЕОМ при проведенні ревізій можливе і в умовах традиційних форм бухгалтерського обліку, наприклад, при обробці первинних документів з обліку внутрішньогосподарського руху товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів у касах підприємств тощо. Тут за допомогою ЕОМ відновлюється облік первинних документів із метою отримання оборотних відомостей з руху товарно-матеріальних цінностей у вартісному вираженні і грошових засобів, виявлення результатів інвентаризацій (за наявності відповідного програмного забезпечення). Такий досвід використання ПЕОМ існує в деяких експертних установах країни.
В умовах традиційного обліку можна також розробляти відповідні програми для перевірки звітності підприємств з метою виявлення ознак приховування доходів. Однак таке застосування ЕОМ при проведенні ревізій, незважаючи на певну користь (зменшення працеємності відновлення обліку, одержання більш достовірних і якісних результатів), носить лише локальний, обмежений характер. Ефективного застосування ЕОМ для автоматизації контролю можна досягти тільки в умовах комплексної обробки економічної інформації.
За допомогою ЕОМ можна автоматизувати як математичні (додавання, віднімання тощо), так і логічні (порівняння, вибірка й інше) дії, що виникають у процесі ревізії. Інформаційні масиви, банки даних дозволяють використовувати програмним шляхом у будь-який проміжок часу великі об’єми інформації для проведення ревізії з метою виявлення різного роду зловживань, відхилень і порушень. Програмний ревізійний контроль можливий тоді, коли при проектуванні будуть враховуватися потреби контрольно-ревізійних служб. Для реалізації цього завдання пропонується створити поряд із підсистемою “Бухгалтерський облік” підсистеми “Контроль і ревізія” або “Фінансово-господарський контроль і ревізія”. Однак з такою позицією навряд чи можна погодитися.
При вивченні запропонованої контрольної інформації і контрольно-ревізійних завдань, що вирішуються в підсистемі “Контроль і ревізія”, виявляється, що практично всі контрольні завдання в окремих ділянках обліку повинні вирішуватись у підсистемі “Бухгалтерський облік”. Наприклад, машинограми, в яких відображені відомості про простої обладнання за причинами і винуватцями, розрахунок амортизаційних відрахувань, оборотна відомість розподілу нарахованої заробітної плати за кореспондуючими рахунками, повинні отримуватися при автоматизованій обробці облікової інформації на підприємстві.Звичайно, при здійсненні контролю ревізори використовують інформацію завдань, що вирішуються в підсистемі “Бухгалтерський облік”, але й інформацію із інших підсистем. Зокрема, певні завдання щодо виявлення крадіжок можуть вирішуватись у підсистемі “Аналіз господарської діяльності підприємства”, оскільки у результаті аналізу ряду показників фінансово-господарської діяльності підприємства можна виявити різного роду протиріччя, які свідчать про ознаки зловживань. Але такі завдання необхідно включати в підсистему на стадії її проектування.