Соціально-економічні ефекти податків
Не менший теоретичний і практичний інтерес, ніж самі податки, їх види, ставки, податкові технології, кодекси і т. д., викликає соціально-економічна дія податків, – тобто, ті ефекти і наслідки, котрі справляє оподаткування за межами власне податкової системи. Саме вивчення зовнішніх ефектів оподаткування, впливу податків на виробництво, обмін, розподіл і споживання, на мотивації поведінки людей як громадян і господарюючих суб’єктів і перетворює вчення про податки в галузь економічної науки. Дія зовнішніх ефектів, що знаходиться поза власне фіскальним призначенням оподаткування, дає підстави віднести знання про податки до економічної науки як такої, що вивчає вибір способів використання обмежених ресурсів для задоволення необмежених потреб суспільства, аналізує співвідношення затрат і вигод під кутом зору оптимального розміщення (аллокації) наявних ресурсів.
За уявленнями західних, зокрема американських, теоретиків держаних фінансів, економічна діяльність держави полягає в переміщенні ресурсів із приватного сектора, де вони створюються, до державного сектора. В демократичному суспільстві цю мету неможливо реалізувати без згоди громадян уступити право розпоряджатися відчуженими фінансовими ресурсами урядовим структурам таким чином, щоб їх коштом забезпечити потреби загального, суспільно-державного характеру.
Виступаючи основним засобом фінансування держаних функцій, податки впливають на економічні, політичні та соціальні обставини, що знаходить своє вираження через їх вплив на стани ринкової та політичної рівноваги; на процеси соціального розподілу і перерозподілу доходів.
В контексті розробленої західними вченими теорії економіки оподаткування – важливий фактор, що впливає на стан ринкової рівноваги (market equilibrium). Поняття рівноваги пояснює ситуацію, за якої всі ринки перебувають у стані рівноваги, тобто обсяги товарних мас і рівень цін на певний момент залишаються незмінними, якщо тільки не підпадають під вплив чинників, наприклад податків, що порушують ринкову рівновагу. Подібні порушення вивчають за допомогою всіх доступних засобів економічного аналізу.
Оподаткування породжує також ефект політичної рівноваги (political equilibrium): відповідна стану рівноваги корисність (вартість, кількість) забезпечуваних державою суспільних благ і соціальних послуг знаходиться в залежності від суми податків, яка припадає на кожну одиницю благ, оскільки податковий тягар на кожного з платників впливає на характер його суспільного вибору в процесі голосування. Це важливо, бо результати голосування в умовах демократії визначають обсяг і структуру бюджету, напрям фінансової політики.
В силу властивих оподаткуванню соціально-перерозподільних ефектів вибір альтернативних податкових схем перерозподілу доходів здійснюють таким чином, щоб зменшення тієї частини доходу, котру платник міг витратити на приватне придбання товарів і послуг, компенсувати пропозицією оплачуваних за рахунок податків суспільних благ колективного споживання. При цьому соціальну проблему оподаткування можна звести до твердження, що не існує такого способу перерозподілу доходів і розподілу податкового тягаря, котрий задовольняв би всіх громадян-платників. Вибір обмежений дилемою між принципом вигоди і принципом платоспроможності.
За принципом вигоди кошти, затрачені на виконання податкових зобов’язань, мають бути адекватні вартості вигод у формі забезпечуваних державою суспільних благ і соціальних послуг, які платники податків одержують з боку держави. Саме принцип вигоди мав на увазі французький філософ-просвітитель Шарль-Луі Монтеск’є (1689–1755), стверджуючи, що податок – частина достатків кожного, якою жертвують заради того, щоб втішатися рештою.
За принципом платоспроможності податки мають бути розподілені між платниками у відповідності до їх економічного становища, тобто в залежності від доходу, споживання, власності, загалом, – від рівня добробуту (багатства).
Принцип платоспроможності опирається на показники об’єктивної кількісної оцінки матеріального становища чи фінансового стану платника, на основі чого можна логічно вивести, наприклад, виправдання податкової прогресії. Принцип вигоди зосереджений на суб’єктивному сприйманні індивідуальних вигод, уособлених у фінансованих за рахунок податків суспільних благах та державних послугах. На комбінації критеріїв платоспроможності та вигоди побудовані всі теоретичні системи оподаткування.Податкова система спричиняє різноманітні ефекти стосовно функціонування економіки, приймання підприємницьких рішень, ділових і трудових мотивацій. В англомовній фінансовій літературі, а вона лідирує по багатству ідей і теоретичному рівню, для означення загального впливу податків на економіку і соціальну сферу існує спеціальний термін – incidence of taxation (tax, taxes), якому немає аналога в українській мові. В перекладі ємне за змістом поняття incidence передає ціла фраза “загальна (соціально-економічна) сфера дії оподаткування (податку, податків)”. Дане поняття включає перекладання податків, сукупність породжуваних податками ефектів, величину податкового тягаря і його розподіл між платниками. Для короткості ми будемо називати incidence термінами дія, вплив, ефект, сфера поширення податку (податків, оподаткування), користуючись ними як синонімами.