Масово-роз’яснювальна робота

Спростування інформації

Відповідно до статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.92 № 2782-XII (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби, а також їх посадові особи мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ними спростування поширених про податківців відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту.

Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу. Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.

Редакція може відмовити в публікації спростування тільки в таких випадках:

n спростування суперечить рішенню або вироку суду, які набрали чинності;

n спростування є анонімним;

n спростування порушує положення статті 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

У статті 3 зазначеного вище Закону йдеться про те, що друковані засоби масової інформації не можуть бути використані для поширення відомостей, розголошення яких забороняється ст. 46 Закону України «Про інформацію», закликів до захоплення влади, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі тощо.

Редакція може відмовити в публікації спростування, якщо воно стосується відомостей, які нею вже спростовано, а також у разі, коли спростування надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.

Необхідно підкреслити, що редакція зобов’язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження вимоги, опублікувати спростування, і письмово повідомити заявника про час публікації спростування у разі затримки або про відмову в його публікації, зазначивши підстави відмови.

Заявник (орган державної податкової служби або його посадова особа) має право оскаржити відмову в публікації спростування або порушення порядку його публікації до суду, який приймає скаргу до розгляду протягом року з дня публікації спростовуваних відомостей.

Оскарження в судовому порядку Відповідно до статті 47 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 № 2657-XII (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 06.04.2000 № 1642-III) відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як надання інформації, що не відповідає дійсності, або поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.Позов до суду може бути поданий на автора статті, на друковане видання, на автора статті та друковане видання разом. Підготовку таких позовів до суду здійснює відділ правового забезпечення.

Законом України «Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій» від 06.05.93 доповнено статтю 7 Цивільного кодексу, яка передбачає захист честі та гідності, ділової репутації.