Бухгалтерський облік
Авансові виплати податку на прибуток відображаються в обліку на-ступним чином: Дт “Розрахунки з бюджетом (субрахунок “Розрахунок з бюджетом по податку на прибуток”)”, Кт “Рахунок в банку”.
Наприкінці  звітного  періоду , виходячи  з  фактичної  суми  одержа-ного  прибутку , скоригованого  для  цілей оподаткування ,  визнача-ють реальну  суму  податку  на  прибуток. Наприкінці  року  на річну  суму  податку  на прибуток  підприємство  зробить  такий  запис : Дт “Витрати  по  податку на  прибуток” ; Кт “Розрахунки  з  бюджетом ( по  податку  на  прибуток)” .  Таким  чином , сальдо  рахунку  “Розра-хунки  з  бюджетом ( по  податку  на  прибуток)”   на 1.01 наступного  року  показує  решту  заборгованості  перед  бюджетом , яка  має  бути  перерахована у  встановлений  строк. Сума  прибутку  після  сплати  податку  становить  чистий  прибуток  корпорації ,  що  залишається  в її розпорядженні.
109. Облік розподілу прибутку корпорацій зарубіжних країн.
Чистий  прибуток  ,  отриманий  корпорацією,  використовується  на  виплату  дивідендів  та ін.  цілі , передбачені  статутом  корпорації  та  законодавством  країни .  Серед  них – створення  спеціальних  резер-вів : фінансового (легального)  резерву ; статутного  резерву ; деяких  факультативних  резервів. Розмір фінансового  резерву регулюється  державою. У Франції, наприклад, АТ зобов’язані  відраховувати  в  цей  резерв  щорічно  5% чистого  прибутку, доки  він не  досягне  10%  статутного  капіталу. Інші  резерви  створюються  згідно  зі  статутом  та  за  рішенням загальних  зборів  акціонерів. Невикористаний   прибуток  перераховується   на  рахунок  “Нерозподілений  прибуток”  і  складає  частину  власного ( акціонерного)  капіталу.
За  результатами  розподілу  чистого  прибутку звітного  періоду   буде  зроблено такий  бухгалтерський  запис :  Дт “Фінансові  результати  звітного  періоду”;  Кт “Легальний резерв”; Кт “Статутний  резерв” ; Кт “Інші  резерви” ; Кт “Акціонери – Дивіденди до  сплати” ; Кт “ Нерозподілений  прибуток”.
Можливі  випадки ,  коли корпорація  може  реінвестувати  всю  суму  чистого  прибутку  задля розширення  господарської   та  фінансової діяльності.
112. Вичерпані та невичерп. витрати: визнач-ня, приклади, та за-стос-ня в обліку.
Для визнач-ня фін. рез-тів підпр-ва слід розуміти різницю між вичерп. та невичерп. витратами. Фін. рез-т (прибут. або збиток ) – це різниця між доходами і витратами звітного періоду. Які витр. віднос-ся до звітн. періоду?
Припустимо, підпр-во витратило гроші на придбання товарів і устатк-ня. Оскільки мав місце лише обмін грошей, тобто одного виду активів на інші (товари та устати-ня)– це невичерпані (ще не спожиті) витра-ти які принесуть користь у майбут.
Тепер припустимо, що ми реалізували товари і ввели в експлуатацію устатк-ня. Отже, замість товарів ми отримали доход ( у вигляді грошей або зобов”язань кредиторів), і для отримання цього доходу була спожита частка устатк-ня ( у вигляді амортизації). Тому собі варт-ть реалізов. товарів та амортиз. відрах-ня – це вичерп. (спожиті) витрати. Якщо частина товарів була втрачена внаслідок пожежі або інш. випадку, то це означає збитки, оскільки товари не були обміняні ні на які інші речі і не дали жодної користі. Витрати можуть не збігатися в часі з реальними витратами активів. Напр., нарахована з/п за січень, яку буде виплачено на початку лютого. Оскільки праця роб. і служб. була використана в січні, а з/п є грошовою формою витрат на оплату праці, то ці витрати пов”язані з виникненням зобов”язань, для погашення яких пізніше буде передано активи.Можна зробити виснов., що вичерпані витрати – це збільш. зобов-нь або зменш. активів у процесі поточної д-сті для отримання доходу звітн. періоду. У свою чергу невичерп. витрати – це збільш. зобов-нь або зменш. активів у процесі поточн. д-сті  для отримання доходу або інш. вигоди в майбутн. періодах.
Невичерп. витрати відображ-ть в активі балансу, а вичерпані - у звіті про фін. рез-ти ( звіті про прибуток).
113. Витрати на прод-цію та витрати періоду: визнач., прикл., за-стос-ня.
На практиці не всі витрати пов”язані з вир-вом або придбанням то-варів. Тому для визначення собіварт-ті прод-ції розрізняють витрати на прод-цію та витрати періоду. Витрати на прод-ю – це витрати, пов”язані з вир-вом або з придбанням товарів для реалізації. У виробн. сфері до таких витрат належать усі витрати ( матеріали, з/п, амортиза-ція верстатів), пов”язані з функц. вир-ва прод-ції. У торговельному підпр-ві витратами на прод-цію є чиста вартість придбання товарів для реалізації.