Облік операцій на розрахунковому рахунку, облік довгострокових фінансових інвестицій

Аналітичний облік наявності та руху грошових коштів на рахунках у банку здійснюється за виписками банку з виділенням кожного рахунку в окрему облікову одиницю.

Виписки банку. Операції, що проводяться на розрахунковому рахунку, у банку обліковуються на рахунку «Розрахунковий рахунок». Основою для запису операцій на ньому є виписки банку з розрахункового рахунка. Періодично (здебільшого щодня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунка з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з погляду відповідності її поданим документам; -при цьому встановлюється, чи всі записи стосуються підприємства — власника розрахункового рахунка. У виписці проставляється номер кореспондуючого рахунка. Виписка є основою для записів до реєстрів бухгалтерського обліку операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними.

Схематично сальдо і операції' на рахунку «Розрахунковий рахунок» унаочнює подана схема (додаток 1).

Сальдо розрахункового рахунка як в обліку банку, так і підприємства завжди має бути однаковим. Якщо при перевірці виписки банку підприємство встановило, що якась сума в банку неправильно записана (зарахована або списана), то воно повторює цю помилку банку і надсилає до банку письмове повідомлення про це. Усі помилки банку відображуються в кореспонденції з рахунком «Розрахунки за претензіями».

Виписка банку замінює собою реєстр аналітичного обліку за розрахунковим рахунком, а тому обов'язково має містити дату, номер документа, короткий зміст операцій і суми записів на дебеті і кредиті, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.

Облік операцій на інших рахунках в банку. Крім розрахункового рахунка підприємство може мати в банку інші рахунки для зберігання оборотних (наприклад — акредитиви, чекові книжки тощо) або необоротних (депозити більше одного року тощо) грошей (коштів).

Операції на цих рахунках оформляють у розглянутому щойно порядку.

Облік довгострокових фінансових інвестицій.

Більшість підприємств має у своєму розпорядженні інвестиції — тимчасово не зайняті грошові кошти, крім мінімальних коштів, необхідних для здійснення щоденних операцій. З метою отримання прибутку такі тимчасово вільні кошти підприємство може інвестувати в окремі об'єкти різних галузей економічної діяльності.

Інвестиції — це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

В умовах ринкової економіки предметом купівлі-продажу можуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, автомашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, матеріали, готова продукція, товари і т. д.), нематеріальні активи (патенти, ліцензії, торгові марки і т. д.), а й фінансові інвестиції.Фінансові інвестиції — це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої у сфері матеріального виробництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасниками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилученням ресурсів і, як наслідок, не с фінансовими вкладеннями. Для названих організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде становити предмет їхньої основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, —посередницьку діяльність. Фінансові вкладення здійснюють із такою метою.

1. Отримання відповідного, як правило, сталого доходу. Наприклад, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства,

інвестують його з метою отримання прибутку, який складається