Облік витрат на збут (реалізацію, продаж)

— гарантійне обслуговування покупців;

— надання знижок (дисконту) покупцям тощо.

Загальна побудова обліку затрат по продажу (збуту, реалізації) товарів підприємствами оптової торгівлі аналогічна обліку затрат по продажу готової продукції виробничими підприємствами. На першому етапі обліковуються затрати за елементами (та для внутрішньогосподарських потреб за статтями або іншими показниками). На другому затрати списуються на результати комерційної діяльності.

Затрати зі збуту (продажу)

ДебетКредит

Затрати за елементамиСписування затрат

Податкові платежі при реалізації готової продукції

Відповідно до чинного законодавства підприємства при реалізації продукції споживачам стають платниками в бюджет податку на додаткову вартість. ПДВ встановлюється у відсотках до обсягу реалізації — 20 %. Наприклад, якщо підприємство відвантажило готової продукції на суму 20000 тис. руб., окремими позиціями в рахунку-фактурі воно повинно виділити ПДВ у сумі 4000 тис. руб.

Суми ПДВ, нарахованого в бюджет, повинні бути перераховані у встановлений термін.

Якщо підприємство реалізує готову продукцію у валюті, то податкові платежі в бюджет ПДВ воно вносить або у валюті, або в гривневому еквіваленті за курсом на день платежу.

Для контролю за тим, як виконуються зобов'язання перед бюджетом по зазначеному податку, підприємства всіх організаційно-правових форм подають відомості (довідки за установленою формою) у свою податкову інспекцію. Якщо підприємства затримали сплату податку, то з них стягується пеня в розмірі 0,3 % за кожний день прострочення до несплаченої суми податку.

Підприємства, що реалізують товари (роботи, послуги), звільняються як від ПДВ, так і оподатковувані податком, мають право на одержання пільги тільки в тому випадку, коли облік витрат на виробництво і реалізацію таких товарів (робіт, послуг) ведеться роздільно.

Підприємства, що реалізують підакцизні товари, крім того, є платниками в бюджет акцизу.

Висновок.Підприємство при відвантаженні продукції може понести витрати, зв'язані зі збутом продукції, не підлягаючому відшкодуванню покупцем. Такі витрати називають комерційними. До них, зокрема, відносяться витрати на рекламу; на тару й упакування продукції на складах готової продукції; по доставці продукції на станцію (пристань) відправлення, навантаженню у вагони, на судна, в автомобілі й інші транспортні засоби; комісійні збори і відрахування, сплачені збутовій і іншій посередницькій організаціям; по змісту приміщень для збереження продукції в місцях її реалізації; участь у виставках і ярмарках; вартість зразків товарів, переданих безкоштовно і не підлягаючому поверненню покупцем.

Витрати на упакування і транспортування, включаються в собівартість відповідних видів продукції прямим шляхом, а при неможливості — розподіляються пропорційно якій-небудь базі, передбаченої в галузевих інструкціях із планування, обліку і калькулюванню (ваги, обсягу, виробничої собівартості й ін.).

Список використаної літератури.

1.Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 578 с.