Облік витрат на збут (реалізацію, продаж)

Вступ.

Готова продукція – це кінцевий продукт виробничого процесу підприємства. Це вироби і продукти, цілком закінчені обробкою на даному підприємстві, що відповідають вимогам стандартів і технічних умов, прийнятих відділом технічного контролю і здані на склад готової продукції. Підприємства виготовляють продукцію в строгій відповідності з укладеними договорами, розробленими плановими завданнями по асортименті, кількості і якості, постійно приділяючи велику увагу питанням збільшення обсягу продукції, що випускається, розширення її асортименту і поліпшення якості, вивчаючи потреби ринку.

У дійсних умовах основне значення приділяється реалізації по договорах-постачаннях – найважливішому економічному показнику роботи, що визначає ефективність, доцільність господарської діяльності підприємства. В обсяг реалізації включається відвантажена і відпущена продукція незалежно від того, зарахований чи ні платіж на розрахунковий рахунок підприємства чи отримані векселі.

Таким чином, процес реалізації завершує кругообіг господарських засобів підприємства, що дозволяє йому виконувати зобов'язання перед державним бюджетом, банками по позичках, робітниками та службовцями, постачальниками і відшкодовувати виробничі витрати. Невиконання плану реалізації викликає уповільнення оборотності оборотних коштів, штрафи за невиконання договірних зобов'язань перед покупцями, затримує платежі, погіршує фінансовий стан підприємства.

Поряд з обсягом реалізації підприємство планує суму (обсяг) прибутку. Це можливо тому, що при встановленні продажних (договірних) цін на продукцію до складу її включається визначена сума або відсоток прибутку (доходу). Якщо кількість продукції, що підлягає до реалізації по договорах (плану), помножити на договірну ціну, то одержимо її продажну вартість за планом, а виходячи з відсотка прибутку розраховують планову суму прибутку. Це бази для розрахунку авансових платежів – відрахувань у бюджет податку на прибуток.

Фактична сума прибутку визначається щомісяця як різниця між продажною вартістю реалізованої продукції і її повною фактичною собівартістю (виробнича собівартість і витрати на збут продукції) за мінусом суми ПДВ і акцизів.

Тому в системі організації бухгалтерського обліку на підприємствах особливе місце займає облік готової продукції, її відвантаження і реалізації, у задачі якого входить:

-систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і схоронністю на складах; обсягом виконаних робіт і послуг;

-своєчасне і правильне документальне оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг), чітка організація розрахунків з покупцями;

-контроль за виконанням плану договорів-постачань по обсязі й асортименту реалізованої продукції;

-своєчасний і точний розрахунок сум, отриманих за реалізовану продукцію, фактичних витрат на її виробництво і збут, розрахунок сум прибутку.

Успішне виконання цих задач залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту і складського господарства, своєчасності документального оформлення господарських операцій.

1. Загальна побудова бухгалтерського фінансового обліку затрат.

1.1. Основи побудови бухгалтерського фінансового обліку затрат, доходів та фінансових результатів

Вихідним елементом побудови фінансового бухгалтерського обліку є економіко-правова структура фінансів господарства за ознаками «Актив» (майнові об'єкти – ресурси) та «Пасив» (правовласники активу) фізичні та юридичні особи (яка характеризує, звідки надійшли гроші) чи капітали (та куди вони вкладені) інвестовані – активи.

Фінансовий аспект побудови бухгалтерського обліку вимагає аналогічної структуризації побудови бухгалтерського обліку затрат, доходів та фінансових результатів. Як видно із вищенаведеного рисунка, діяльність може бути трьох видів: