Аналіз суб’єктів господарювання за даними податкових декларацій

Методика коефіцієнтного аналізу застосовується для виявлення кількісних співвідношень між окремими позиціями декларації з податку на прибуток підприємства (ДПП) і податкової декларації з податку на додану вартість (ДПДВ) з метою побудови системи коефіцієнтів для оцінки прибутковості, податкоспроможності і податкової дисципліни суб’єктів господарювання.

Для коефіцієнтного аналізу фінансових результатів діяльності платників податків застосовуються показники рентабельності, які характеризують рівень прибутку щодо доходів або витрат підприємств.

Алгоритм розрахунку показників рентабельності і джерела інформації є такими:

Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності (КРД):

КРД = ,

де ВД – валовий дохід (ДПП, Ряд 01);

ВВ – валові витрати (ДПП, Ряд 04);

ВП – валовий прибуток (ВД – ВВ).

Коефіцієнт рентабельності продаж (КРП):

КРП = ,

де ОР – доходи від продажу товарів (робіт, послуг ) (ДПП, Ряд 01.1);

ОВ – витрати на придбання товарів (робіт, послуг) (ДПП, Ряд 04.1);

ПР – прибуток від реалізації товарів (робіт, послуг) (ОР – ОВ).

Коефіцієнт рентабельності витрат (КРВ):

КРВ= ,

де ВП – валовий прибуток;

ВВ – валові витрати.

Коефіцієнт зарплатомісткості продукції (КЗМ) обчислюється за алгоритмом:

КЗМ= ,

де ФОП – фонд оплати праці (ДПП, Ряд 04.3);

ОР – доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (ДПП, Ряд 01.1).

Зміни значень коефіцієнтів можуть бути викликані як позитивними, так і негативними процесами. Особлива увага приділяється негативним проявам у результаті діяльності: зниження обсягу продаж, наявності фіктивних витрат, заниження балансу товарних запасів, завищення валових витрат.

Відхилення динаміки коефіцієнтів рентабельності продаж та рентабельності діяльності від галузевого рівня або від показників попередніх періодів може свідчити про заниження продаж (реалізації), завищення валових витрат (наявність фіктивних витрат) або заниження доходу від інших операцій. Високе значення показника зарплатомісткості продукції до інших платників податків цієї галузі або збільшення з часом може бути зумовлена заниженням продаж. Зростання питомої ваги матеріальних витрат може свідчити про завищення собівартості продукції та заниження оподатковуваного прибутку.