Облік фінансових результатів діяльності в рибницьких господарствах: управлінський аспект

Центр відповідальності як система має свій вхід та вихід. На вході обліковуються витрати сировини, матеріалів, робочого часу та різних видів послуг. На виході формується продукція, що переходить в інший центр відповідальності або реалізується.

Система управлінського обліку господарств рибної галузі залежить від цілей, структури організації, рівня підготовки персоналу та внутрішньогосподарських відносин. Змішана предметно-технологічна ознака організації цехів і дільниць для рибницьких господарств внутрішніх водойм є найбільш поширеною. Ураховуючи попередні обґрунтування, спроектовано організаційно-виробничу структуру рибницького господарства з виділенням центрів відповідальності та узагальнення напрямів локалізації витрат за місцем їх виникнення (рис. 1).

З рис. 1 видно, що середня ланка управління, що контролює постачання, виробництво продукції (роботу цехів, виробничих дільниць) та реалізацію і наділена певною автономією, є центром прибутку. На підставі вивчення матеріалів досліджень ряду рибницьких господарств пропонуємо інкубаційно-селекційний цех, коптильний цех і виробничі дільниці відносити до центрів витрат. Така організація виробничої структури обумовлює застосування методики обліку витрат на виробництво, коли витрати групуються в цілому по цеху з наступним розподілом комплексних витрат за видами продукції (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати тощо).

Нестабільність рівня витрат на виробництво, а також їх зростання підтверджують те, що цей процес є недостатньо керованим. Це також пов’язано з неповнотою та несвоєчасністю надання щоденної інформації про причини і відповідальних за відхилення від норм по витратах, перевитратах сировини та матеріалів. Характер цих недоліків залежить від особливостей виробничого процесу і технологій. У подібних випадках виписують сигнальні вимоги з вказівкою періоду їх дії, причин і винуватців відхилень від норм. Внаслідок виписки сигнальних вимог управлінці знають про економію (перевитрати) сировини і матеріалів, про причини і винуватців. У свою чергу, це дозволяє визначати ситуацію і своєчасно впливати на неї.

Отже, запропонована організаційно-виробнича структура рибницького господарства дає змогу впроваджувати облік за центрами відповідальності. Звідси випливає необхідність сформувати два напрями впливу на фінансовий результат – формування переліку підконтрольних показників і складання внутрішньої документації.

Вивчення особливостей функціонування рибницьких господарств Об’єднання “Укррибгосп” дозволило розробити систему підконтрольних показників за центрами відповідальності для ВАТ “Київрибгосп” (табл. 1). Це свідчить про необхідність корінного перегляду рівня впливу відхилень цих показників на заплановану величину фінансового результату в цілому по підприємству. Проте формування і використання підконтрольних показників більше характеризує результати діяльності в минулому та майбутньому. Тому цей вид аналітичної роботи є важливим, але не єдиним напрямом у дослідженні та оцінці стану на рибницькому господарстві.

Рис. 1. Схема організаційно-виробничої структури рибницького господарства та його центри відповідальності

Таблиця 1

Планові значення підконтрольних показників за центрами відповідальності на ВАТ “Київрибгосп” за 2002 р.

Впровадження системи обліку фінансових результатів за центрами відповідальності є результатом необхідності формування внутрішньої документації підрозділів, яка є важливим інструментом контролю та надає синтезовану і узагальнену інформацію для розрахунку кінцевого результату. Використання можливостей комп’ютерних технологій дозволяє розширити систему звітів і розвинути її до діалогової системи запитів необхідної інформації.

Відповідно до потреб керівництва в інформації необхідна правильна організація і упорядкування системи всіх звітів. Зрозуміло, що без застосування ПЕОМ це завдання буде складним і витратним. Важливою відмінністю автоматизованого обліку від ручного є значно більша гнучкість першого в понятті “обліковий період”. Автоматизований облік, зберігаючи традиційний поділ періоду при веденні ручного обліку на місяць, квартал, рік, не дотримується лише цих обмежень. Звіти підрозділів підприємства можуть бути побудовані і роздруковані не лише за місяць, але й за декілька місяців або певний інтервал у межах місяця.Звіт повинен бути простим для сприйняття, точним і лаконічним, назва документа і його розділів – адекватними і зрозумілими [5, с. 164]. Основними вимогами до складання управлінської звітності є: