Облік фінансових результатів діяльності в рибницьких господарствах: управлінський аспект

Фінансовий результат є узагальнюючим показником, який характеризує ефективність господарської діяльності, як підприємства у цілому, так і окремих його структурних підрозділів. У цьому показнику відображаються майже всі аспекти діяльності: продуктивність праці; рівень використання виробничих засобів, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів; собівартість реалізованої продукції, її якість, обсяг реалізації та реалізаційні ціни.

У перехідній економіці особливо гостро постають питання здійснення обліку фінансових результатів діяльності підприємств, що обумовлює необхідність додаткового вивчення цих проблем як у цілому щодо рибного господарства України, так і на рибницьких господарствах внутрішніх водойм зокрема, які ми обрали як об’єкт дослідження.

У сучасних умовах рибницькі господарства працюють не на повну потужність, а самі методичні підходи до обліку фінансових результатів не зовсім відповідають вимогам ринкового середовища. Інформація, що надається обліком, впливає на ті рішення, які повинен прийняти споживач бухгалтерської інформації. Прийняття рішень, так само як оцінка і контроль, потребує повної сукупної інформації. При цьому усі дані накопичуються в функціональних відділах і службах та використовуються разом з інформацією, що формується в межах управлінського обліку рибницьких господарств, відсутність якого стримує їх розвиток.

Питання про те, що від рівня організації управлінського обліку залежать фінансові результати діяльності, давно зацікавило дослідників. Визнавши за управлінським обліком право на самостійне існування, фахівці та учені ведуть суперечки з цього питання. У ході дискусії вчені розділилися на прихильників розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський (М. Чумаченко, Є. Мних, О. Скирпан, М. Палюх, В. Палій, Т.Карпова, В. Івашкевич, С. Голов та ін.) і противників такого поділу (Я. Соколов, Б. Валуєв, О. Бородкін, Л. Сухарєва тощо).

Цікавим є трактування цього актуального питання М. Чумаченко: “До складу сучасного управлінського обліку входить нормування, планування і прогнозування виробничих витрат за різними напрямами, калькулювання собівартості продукції, аналіз собівартості продукції і виявлення відхилень від стандартів і кошторисів...” [1]. Ніби продовжуючи думку М. Чумаченка, Ф.Б. Риполь-Сарагоси наголошує про прийняття “...на цій основі різних управлінських рішень з метою оптимізації фінансових результатів діяльності” [2, с. 132].

Визначення управлінського обліку в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХIV як “…системи обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством” [3] є значним кроком уперед щодо розвитку його як підсистеми бухгалтерського обліку. Втім прийняття вищезазначеного Закону в такій редакції не вирішило проблему, оскільки є лише факт визнання існування управлінського обліку і його тотожності внутрішньогосподарському обліку. Негативним є, по-перше, не достатньо чітке визначення управлінського обліку, по-друге, відсутність організаційного закріплення управлінського обліку в обліковій системі господарства.

Управлінський облік виробничої діяльності не обмежується лише обліком витрат у вартісному виразі, а включає також:

– відображення виробничих процесів у кількісному виразі;

– інтеграцію у структуру управління підприємством системи обліку фінансових результатів діяльності за центрами відповідальності;

– визначення очікуваного прибутку від того чи іншого економічного заходу;

– формування внутрішньої і зовнішньої звітності за рівнями управління, виробничими процесами;

– планування і координація аспектів стратегічного розвитку рибницьких господарств у майбутньому.

Не можна сказати, що всі зазначені елементи не притаманні вітчизняній практиці, проте цілісної системи управління виробництвом вони на сьогодні не створюють. Перелік завдань, що вирішуються в системі управлінського обліку виробничої діяльності, достатньо широкий. Оскільки об’єктом дослідження є фінансові результати діяльності, то виокремлено такий аспект управлінського обліку: створення ефективної системи обліку фінансових результатів за центрами відповідальності.

Хоча аналіз фахової літератури і не дає однозначних відповідей на порушені питання, полеміка привернула увагу науковців до підходу централізації фінансового і децентралізації управлінського обліку для наближення його до місць формування кінцевого результату.Весь процес вирощування, утримання, вилову риби та рибопосадкового матеріалу, виробництва рибної продукції пов’язаний з діяльністю конкретних осіб, тобто із конкретизацією в межах місць виникнення витрат відповідальності за ефективність використання матеріальних ресурсів на технологічні цілі; безперебійну роботу машин, обладнання; раціональне використання робочої сили; дотримання планового рівня та оптимізації витрат; власні рішення, дії тощо. Тому підрозділ, очолений керівником, який несе відповідальність за результати його діяльності, отримав назву “центр відповідальності” (Responsibility centers) [4, с. 27].