Процедури аналітичної обробки внутрішньої інформації органів
Аналіз використання пільг. Наступна аналітична процедура пов’язана з аналізом використання пільг підприємствами тих чи інших галузей. На етапі визначення базової галузі для проведення перевірки ми аналізували питому вагу пільг, щоб виявити ті з галузей, де пільгове оподаткування призводить до значних втрат бюджету. Зараз поставимо завдання інакше: чи всі підприємства однієї галузі використовують ті чи інші пільги? Яких видів податків стосуються найбільш поширені в галузі пільги? Яким на цьому фоні є піддослідне підприємство: чи користується воно типовими для галузі пільгами в середніх розмірах, або перелік пільг нехарактерний для галузі, а зекономлені суми перевищують середньогалузевий рівень? Наскільки правомірно використання тих чи інших пільг конкретним підприємством?
Головна мета пошуку відповіді на ці питання полягає в тому, щоб оцінити використання пільг по окремих видах податків даним підприємством порівняно з галуззю.
Як приклад, візьмемо розподіл сум, використаних пільг, підприємствами харчової галузі NN області за 2004 р. Загальна характеристика використання пільг цією галуззю така: у 2004 році 9,4 % від зареєстрованих по харчовій промисловості платників податків галузі скористалися пільгами в оподаткуванні. Вони одержали 147 пільг по п’яти видах податків і платежів на суму у 39,4 % обсягу пільг по промисловості та 14,5 % в цілому по всіх галузях економіки. Це становить найбільшу частку серед галузей промисловості і другу за значенням серед усіх галузей економіки після торгівлі. Для порівняння згадаємо, що і по Україні в цілому сума пільг у харчовій промисловості становить майже чверть від суми пільг по промисловості і 8,9 % від загальної суми пільг по всіх галузях. Сума пільг на одного зареєстрованого платника податків у цій галузі становить 354 тис. грн. на рік.
Серед пільг по окремих видах податків провідне значення мають пільги з акцизного збору, оскільки складають більше половини від загальної суми пільг по галузі. Їх отримувачі – це спиртзаводи, пивоварні, виноробні і лікеро-горілчані заводи. Судячи з питомої ваги пільг з акцизного збору, виробництво алкогольних напоїв і спирту є однією з основних підгалузей харчової промисловості в регіоні. Оскільки їх отримувачами є середні і великі виробничі підприємства, то контроль за сплатою податку і використанням пільг полегшується. Головна ознака правомірності застосування пільги полягає у експорті або виробничому використанні підакцизної продукції. Це також неважко перевірити, оскільки існує спеціальний порядок оформлення експортних вантажів, так саме як і обмежене коло споживачів, здатних використати продукцію пільговиків у виробничих цілях.
Пільги з ПДВ займають друге місце за обсягом, що взагалі нетипово. У більшості галузей саме вони складають основну їх частину. Але в даному регіоні вони відступили на другу позицію завдяки концентрації заводів, що виробляють алкогольні напої. У даному випадку дві третини від загальної суми цих пільг пов’язані з експортом продукції харчової промисловості – це відшкодування ПДВ по сировині, використаній на експортну продукцію і нульова ставка ПДВ по експортованій продукції. Знову ж таки, така ситуація вимагає особливої уваги до зовнішньоекономічної діяльності підприємств, митного оформлення вантажів.
Крім перевірки правомірності використання пільг, пов’язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, податковий аудитор звертає увагу на форми розрахунків із закордонними партнерами, своєчасність і повноту повернення валютної виручки в Україну, дотримання правил обов’язкового продажу валюти.
В окремих випадках доводиться також перевіряти рівень цін на ті чи інші товари і послуги, дотримання правил віднесення на валові витрати товарів, завезених з офшорних зон.Накопичення і аналітична обробка інформації по ЗЕД вимагає обміну інформацією з рядом державних установ, перш за все регіонального управління НБУ, органів виконавчої влади (надання ліцензій), обласних управлінь зовнішніх економічних зв’язків, Торгово-промислової палати. Переважна частка внутрішньої інформації ДПС накопичується в АРМ „Митниця”.
Інформаційні ресурси ДПС не вичерпуються перерахованими вище джерелами. У зв’язку з підвищенням уваги до непрямих методів оподаткування і визначенням джерел необхідної для цього інформації виникла необхідність накопичення і аналізу інформації щодо можливої участі підприємств харчової галузі у проектах спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, галузевих економічних експериментів, в угодах про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи тощо. Головна мета цих аналітичних процедур – оцінка реальної наявності коштів у підприємств, а їх головна особливість полягає в тому, що навряд чи можна розробити якусь типову методику проведення. Форми економічної діяльності платників податків, що можуть свідчити про їх реальний фінансовий і майновий стан, дуже різноманітні, тому і методи їх дослідження в кожному окремому випадку підбираються з урахуванням ситуації. Більше того, в деяких випадках слід аналізувати не тільки, а можливо і не стільки фінансовий стан самих підприємств, скільки доходи і майновий стан їх власників. Ще одна особливість полягає в тому, що тут важко відокремити внутрішню і зовнішню інформацію. Використовується як оперативна інформація відділів податкового аудиту і податкової міліції, так і повідомлення преси, виступи керівників підприємств.