Процедури аналітичної обробки внутрішньої інформації органів

Протягом останніх років можна спостерігати розвиток аналітичних методів, процедур і прийомів, що застосовуються в діяльності ДПС України. Вони розвиваються і розповсюджуються не тільки за рахунок вказівок „зверху”, але і внаслідок розробок місцевих ДПІ, офісів по роботі з великими платниками податків. Їх перелік і методика розрізняються залежно від конкретних виконавців, але вже склалася певна послідовність аналітичних процедур, що розповсюджені на місцях і частково відображені у нормативних документах ДПА. Цей процес стимулюється і тим, що за 13 років існування податкової служби України її органи накопичили величезний масив інформації найрізноманітнішого характеру про платників податків і умови їх діяльності. Постійно вдосконалюється програмне забезпечення, що також розширює можливості аналізу і обміну інформацією.

Мета цієї статті – дати характеристику і навести приклади найпоширеніших аналітичних процедур щодо внутрішньої податкової інформації ДПС. Предметом дослідження є проблеми використання внутрішньої інформації для галузевого аналізу платників податків.

Другий напрям аналізу податкових показників галузі – вивчення стану розрахунків по податках для галузі в цілому при оцінці перспектив і доцільності проведення перевірки конкретного підприємства цієї галузі. Якщо на попередньому етапі нас цікавили макроекономічні показники податкових надходжень на рівні галузі, то зараз маємо більш конкретні цілі: слід порівняти між собою (або з середньогалузевими значеннями) окремі підприємства галузі і вибрати з них найбільш „гідних” кандидатів на податкову перевірку. Для цього використовується ряд аналітичних процедур, які ми послідовно розглянемо. В узагальненому вигляді вони викладалися в методичних рекомендаціях ДПА України, присвячених питанням організації податкового супроводження великих платників податків з різних галузей. Це зрозуміло, оскільки саме на найбільші підприємства максимально впливає ділове середовище галузі, так і вони формують його навколо себе. Але ніщо не перешкоджає використати таку ж послідовність у податковому аудиті всіх інших платників податків певної галузі. Аналогічна ситуація спостерігається в незалежному аудиті, де вивчення бізнесу клієнта включає цілий ряд напрямів макроекономічного, галузевого і мікроекономічного характеру, але в кожному конкретному випадку аудитор сам визначає, що саме слід дослідити. Звичайно, чим більше підприємство, тим більше часу займає вивчення його бізнесу і тим більшій кількості напрямів повинен приділяти увагу аудитор.

Показники і методика аналізу стану розрахунків по податках. Аналіз баз даних податкових органів починається зі збору загальної інформації про кількість, назви, місцезнаходження, структуру і реквізити платників податків вказаних галузей. Ця інформація міститься в АІС районного рівня „Облік податків і платежів” і АІС обласного рівня „Картка платника”. Процедура має технічний характер і спрямована на отримання уявлення про склад галузі, розташування і організаційну структуру основних представників. Зазначимо, що саме для її проведення велике значення має створення універсальної загальноукраїнської бази даних про платників податків, оскільки зараз цей аналіз проводиться на обласному рівні і до нього залучаються лише ті підприємства галузі, які розташовані на території області. Часто підприємство є або єдиним представником своєї галузі в області (обленерго, енергогенеруючі компанії), або їх кількість дуже незначна, щоб робити узагальнення.

Далі податковий аудитор знайомиться із станом розрахунків з бюджетом у закріплених галузях (борг, переплата, податкове навантаження), вивчає обсяг нарахованих і сплачених підприємствами галузі податкових платежів. Розраховується середня сума податкових платежів у цілому і по окремих видах податків, яка припадає на одне підприємство. Підприємства галузі і регіону групуються залежно від сум нарахованих і сплачених податків. Інформація отримується із АІС „Галузь” і АІС ОР „Картка платника”. У табл. 1 наведена інформація про нараховані і сплачені податки, суму переплат і податкового боргу за 2004 рік по галузях економіки міста N. Звертає на себе увагу нестабільність сум нарахованих податкових зобов’язань. Лише в чотирьох галузях податкові нарахування змінилися менш ніж на 20 % порівняно з попереднім роком. У решті галузей темпи приросту або падіння перевищують 30 %. Загальна їх сума скоротилася майже на чверть, причому левова частка падіння прийшлася на галузь державного управління. Промисловість і транспорт стабільно нарощують податкові платежі, будівництво також збільшило їх на 8 %, але враховуючи, що обсяг підрядних будівельних робіт за той самий період збільшився на чверть, цей показник не можна вважати задовільним. Цікавий факт – майже двократне скорочення податкових платежів торговельних підприємств, причому товарообіг у роздрібній торгівлі збільшився на 23 %, хоча фінансовий результат – від’ємний. Оптова торгівля також має суттєве збільшення товарообігу при позитивному фінансовому результаті.Але і високі темпи приросту податкових нарахувань не завжди є приводом для оптимізму. У галузі виробництва і розподілення електроенергії, газу і води вони збільшилися на 43 %, зате податковий борг зріс на 137 %, а його абсолютна сума перевищила поточні нарахування в 4,5 раза. Лише чотири галузі скоротили податковий борг протягом поточного року; у решти він зростав. Переважна частка боргу припадає на дві галузі – розподілення електроенергії, газу і води та державне управління. Якщо причини цього в першому випадку зрозумілі, то другий випадок вимагає спеціального дослідження. З переплатами ситуація принципово інша. Практично по всіх галузях вони мають відносно незначний розмір, хоча і перевищують суми податкового боргу. При цьому обидва показники значно менше поточних нарахувань. Але є винятком торгівля. Тут сума переплат перевищує податковий борг і водночас майже в два рази перевищує суму поточних нарахувань. Безумовно, дані таблиці ще раз підтверджують, що торговельна діяльність має високий податковий ризик.