Аудиторські докази

3.Джерела одержання аудиторських доказів

Якість доказів залежить від їхніх джерел. У залежності від змісту об´єкта контролю аудитор вибирає відповідні джерела інформації, що дають повну характеристику досліджуваного об´єкта. Такими джерелами можуть служити:

1.Дані первинних документів, у яких відбивається зміст відповідних господарських операцій чи первинних звітів, чи представлені узагальнені дані про об´єкт контролю за визначений період часу.

2.Облікові регістри, де узагальнюється і накопичується інформація з відповідних первинних документів і звітів у розрізі їхнього економічного змісту.

3.Головна книга – регістр синтетичного обліку, де відбиваються залишки на початок і на кінець звітного періоду й обороти дебету і кредитувідповідних рахунків.

4.Бухгалтерська, податкова і статистична звітності.

5.Плани, кошториси, калькуляції і і розпорядницькі документи.

6.Матеріали перевірок і ревізій, проведених державними податковими інспекціями, органами державної контрольно-ревізійної служби й інших органів управління.

7.Матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства, у тому числі: за результатами раптових перевірок та інвентаризацій основних засобів, запасів, коштів, розрахунків й ін.

8.Дані, отримані аудитором при проведенні документального і фактичного контролю об´єктів аудиту.

9.Письмові й усні заяви працівників підприємства й третіх осіб щодо змісту досліджуваних об´єктів.

10.Результати аналізу фінансово-господарської діяльності економічного суб´єкта.

11.Зіствлення одних документів клієнта з іншими, а також зіставлення документів клієнта з документами третіх осіб.

12.Статутні документи, договори, накази й інші адміністративні документи.

13.Звертання до керівництва за роз´ясненнями в усній і письмовій формі.

4.Методи одержання аудиторських доказів

Для того, щоб одержати аудиторські докази в залежності від змісту об´єктів аудиту й умов їхнього дослідження, використовують загальнонаукові та спеціальні прийоми документального та фактичного контролю.

Зміст документів аудитор перевіряє суцільним чи вибірковим способом.

З метою одержання аудиторських доказів досліджується зміст операцій, і аудитор установлює їхню законність, доцільність і вірогідність.

Законною операція вважається тоді, коли її зміст не суперечить чинному законодавству, постановам уряду, положенням і інструкціям відповідних органів керування.

Доцільнітсь операції визначається її цілеспрямованістю на виконання задач, що стоять перед підприємством за умови дотримання законності.