Аудиторські докази
Вступ
Для видачі обгрунтованих звітів аудитор повинен мати повну, достовірну і надійну інформацію – аудиторські докази. Доказом є факт, який підтверджує чи спростовує(заперечує) інший факт, або ж відомості щодо певного факту, які дають змогу досить впевнено сформулювати думку і скласти аудиторський висновок.
В нормативах з аудиту і спеціальній економічній літературі наводяться різні визначення суті аудиторських доказів. Так, одні економісти наголошують, що під аудиторським доказом варто розуміти інформацію, яка підтверджує правильність відображених в обліку даних, отриманих під час фактичної перевірки стану контрольовааного об´єкта, яку відбирає аудитор у процесі контрольних дій для надання замовникові висновку про достовірність звітності.
Інші економісти аудиторські докази називають свідченнями, відомостями, отриманими аудитором під час перевірки.
У процесі дослідження аудитор збирає і вивчає тільки ті свідчення про об´єкти перевірки, що можуть бути використані як аудиторські докази. Свідчення, не причетні до мети дослідження, вивченню й аналізу не підлягають. Аудиторські свідчення варто розуміти дещо ширше, ніж аудиторські докази. Не кожне свідчення про об´єкти перевірки може бути доказом, тому з методичного погляду доцільніше використовувати термін „аудиторські докази”.
Стандарти щодо кількості, якості та процедур одержання аудиторських доказів встановлені у національному нормативі аудиту „ Аудиторські докази” № 14. Джерелами інформації можуть бути: облікова система, первинні документи, матеріальні активи, робітники підприємства, контрагенти.
1. Структура аудиторських доказів та основні вимоги до них
Доказ складається з: тези, аргументу, демонстрації.
Мал.1.1 Структура аудиторських доказів
Теза – судження, істинність якого потрібно довести за допомогою інших суджень, які називаються аргументами.
Аргументи – довід, доказ. Аргументи поділяються на 5 груп.
1.Вірогідність фактів. Маються на увазі найбільш переконливі факти для доказу істинної тези.
Основні вимоги, пропоновані до фактів – безперечність і безумовна точність.
2.Визначення, що розкривають з вичерпною повнотою зміст поняття, його смислове значення.
3.Аксіоми – положення і принципи, що у даних межах приймаються за правдиві, без доказу.
4.Постулати – у відповідності зі словником російської мови С.І.Ожегова – „це вихідні допущення, прийняті без доказів.
Таким чином, вони повинні бути очевидні, навіть якщо їхня істинність не може бути безперечно доведена.
Постулати аудиту переслідують дві цілі:
1.Пояснити, чому необхідний аудит.
2.Довести, що за певних умов з результату перевірки можна одержати об´єктивну картину.