Подвійний запис як елемент методу бухгалтерського обліку

• повторне таксування — переведення натуральних і трудових вимірників у грошові (ціна × кількість);

• повторне підбиття підсумків;

• “пунктирування” — порівняння даних у первинних документах із записами в бухгалтерському обліку. При цьому вивірені суми позначають V або “•”.

Існують такі способи виправлення помилок: коректурний, додаткових проводок та “червоного сторно”.

Коректурний спосіб застосовують тоді, коли помилка виникла в одному первинному документі, і її виправлення не впливає на бухгалтерські записи, наприклад:

Зазначимо, що касові та банківські документи виправляти забороняється.

Якщо помилка вплинула на бухгалтерські проводки, її виправляють другим або третім способом.

Трапляється, що виявляють помилку в рахунках. Наприклад, якщо в розглядуваному прикладі оприбутковано матеріалів на 1000 грн більше і в момент отримання зроблено запис

помилку виправляють методом “червоного сторно”. Для цього записують на суму різниці раніше записану проводку, зазначивши суму червоним чорнилом або звичайним, взявши число в рамку (це означає від’ємне число):

Цей метод застосовують для виправлення неправильних бухгалтерських проводок.

Якщо допущено помилку в бік зменшення суми, застосовують метод додаткових проводок, складаючи додаткову проводку на суму різниці.

Синтетичні та аналітичні рахунки. Субрахунки

За способом групування та узагальнення облікових даних виокремлюють такі бухгалтерські рахунки:

• І порядку (синтетичні);

• ІІ порядку (субрахунки);

• ІІІ порядку (аналітичні).

Рахунки ІІ та ІІІ порядків існують не самі собою, а лише при певних синтетичних рахунках. Тому рахунки всіх трьох порядків взаємозалежні, що виявляється в такому:

• сальдо на початок місяця за синтетичним рахунком має дорівнювати початковим залишкам аналітичних рахунків, відкритих до цього синтетичного рахунка;• оборот за дебетом синтетичного рахунка дорівнює сумі дебетових оборотів за відкритими до нього аналітичними рахунками;

• оборот за кредитом синтетичного рахунка має дорівнювати сумі кредитових оборотів за відкритими до нього аналітичними рахунками;

• підсумкове сальдо за синтетичним рахунком дорівнює сумі підсумкових сальдо за відкритими до нього аналітичними рахунками.

З метою перевірки взаємозв’язку синтетичних і аналітичних рахунків складають оборотні відомості, де відображають початкові та підсумкові залишки й операції за дебетом і кредитом синтетичного рахунка.