Плата за торговий патент

7)вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, газ освітлювальний і газ зріджений, торф паливний грудковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню;

8)мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх походження);

9)насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів і картоплі (незалежно від країни їх походження).

Пільговий торговий патент обов'язково повинен містити повний перелік товарів, передбачених для реалізації, оскільки він не дає права на здійснення торгової діяльності товарами, не зазначеними у законодавстві.

По-друге, суб'єктам, які реалізують товари щоденного вжитку і продукти харчування через торгові установи, створені для цієї мети громадськими організаціями інвалідів.

По-третє, суб'єктам, що здійснюють торгову діяльність на території військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики і щоденного вжитку для військовослужбовців.

Суб'єкт підприємницької діяльності, придбаючи пільговий торговий патент, вносить одноразову плату в розмірі 25 гривень за весь строк його дії.

Важливим є положення, відповідно до якого плата за короткострокові і пільгові торгові патенти встановлюється у фіксованих розмірах і не може бути змінена органами місцевого самоврядування.

Спеціальний торговий патент — це державне посвідчення, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування.

Придбаючи спеціальний торговий патент, суб'єкти мали дотримуватися таких умов. По-перше, спецпатент придбавався виключно на здійснення торгової діяльності та діяльності щодо надання побутових послуг. По-друге, обсяг реалізації товарів (робіт, послуг) такого суб'єкта не повинен перевищувати один мільйон гривень за рік. По-третє, застосування спецпатента було обмежено територіальними межами. Перелік територій, на яких застосовувався спеціальний торговий патент, затверджував Кабінет Міністрів України. Такими територіями були: м. Краматорськ Донецької області, Хустський район Закарпатської області, м. Миронівка Київської області, м. Іллічівськ Одеської області, м. Шпола Черкаської області, м. Нова Каховка Херсонської області, м. Велика Ялта, м. Алушта, м. Судак, м. Євпаторія, м. Феодосія, м. Саки, м. Луганськ, м. Білгород-Дністровський Одеської області, смт Затока Одеської області, смт Сергіївка Одеської області.

По-четверте, плату за спеціальний торговий патент встановлювали органи місцевого самоврядування, причому вартість такого патенту Законом про патентування не встановлювалася і не обмежувалася межами, встановленими для таких видів підприємницької діяльності. Його вартість встановлювалася за єдиною методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності чи окремо для фізичних чи юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, місцевими органами один раз у рік після затвердження місцевого бюджету. Причому обов'язково враховується місцезнаходження пункту продажу товарів і асортиментний перелік товарів або місцезнаходження об'єкта з надання таких послуг та їх вид.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний патент, звільнявся від сплати таких обов'язкових платежів:

1)податку на додану вартість, крім податку з операцій ввезення товарів на митну територію України чи одержання від нерезидентів робіт для їх використання чи споживання на митній території України;

2)податку на доходи фізичних осіб;

3)податку на прибуток підприємств, крім податку з прибутку, отриманої у вигляді дивідендів, відсотків, роялті, і доходів від фрахту транспортних засобів;