Виконання фіскальної функції податку на додану вартість

З аналізу динаміки ПДВ видно, що існує значний вплив позаекономічних факторів на величину відшкодувань, тому цей процес характеризується значною варіативністю. Аналізуючи виплати відшкодувань за два роки, можна зазначити, що найбільші проводилися у листопаді місяці: у 2004 році – 16,79 млн грн., і 18,06 млн грн. у 2005 році. При цьому зазначимо, що борг держави на 01.01.2005 року по відшкодуванню ПДВ взагалі був відсутній, але протягом п’яти місяців він поступово зріс до 2,8 млрд. грн. [7]. Оскільки на процес адміністрування ПДВ значний вплив має відшкодування, проаналізуємо окремі складові, а саме надходження та відшкодування окремо (рис. 4.). Статистика з відшкодування ПДВ надається ДПА України тільки з 2004 року, тому часові ряди обмежені проміжком за 2004–2005 роки. Аналізуючи динаміку надходжень за цей часовий інтервал, за допомогою моделі лінійного тренду можна зробити такі висновки: якщо динаміка надходжень – цілком природний процес, який відповідає загальним економічним тенденціям цього часового інтервалу (економічному зростанню), то на динаміку процесу відшкодування впливають фактори, які не можна віднести до економічних.

Рис. 3. Загальні надходження ПДВ до державного бюджету за 2003–2005 рр., номінальні дані

Рис. 4. Щомісячні номінальні надходження та відшкодування ПДВ за 2004–2005 рр.

Динаміка відшкодувань досягла значних обсягів до травня 2004 року, цьому, ймовірно, сприяла зміна керівництва ДПА України, потім процес відшкодування був призупинений, але поступово набував темпів, найбільші показники були зафіксовані у момент передвиборної компанії 2004 року. Після наступної зміни керівництва ДПА України виникло наступне зменшення відшкодувань. Терміновий інтервал до серпня 2005 року характеризувався помірним зростанням відшкодувань, що після серпня місяця змінився інтервалом значного зростання з середньомісячним темпом 18,6 %. Тенденція стала загрозливою, оскільки в цей час спостерігалося зменшення рівня надходжень. В умовах стабільного законодавства і відсутністю адміністративного впливу ці процеси повинні зростати приблизно з однаковими темпами і не повинні спостерігатися наближення кривої відшкодування до кривої надходження. Необхідно, щоб надходження і відшкодування ПДВ були взаємопов’язані і доповнювали один одного, зрозуміло що можливі деякі відхилення, але ці дві криві повинні бути паралельними.

Для усунення випадкових флуктуацій проведемо згладжування цих процесів за допомогою ковзкового середнього по п’яти точках (рис. 5). Це наглядно демонструє вплив політичних ризиків на процес відшкодування.

Рис. 5. Надходження та відшкодування ПДВ, реальні дані

Існує ряд наукових робіт, що пов’язують величину надходжень від ПДВ з параметрами ВВП країни[1], тому на рис. 6 подана динаміка загального надходження ПДВ, без відшкодувань і динаміка ВВП. Для аналізу динаміки зростання ВВП була використана модель експоненціального тренду.

Середнє щомісячне зростання номінального ВВП відповідно до цієї моделі 2,3 %, а середнє значення щомісячного зростання ПДВ також по моделі експоненціального тренду – 2,27 %. Можна вважати, що з урахуванням похибки ці параметри можна вважати рівними. Але з погляду наповнення бюджету важлива інша характеристика, а саме – частина ПДВ, яка залишається після відшкодування податкового кредиту суб’єктам господарювання з державного бюджету (сальдо). Оскільки дані часового ходу сальдо мають від’ємні значення, то для побудови експоненціального тренду необхідно було провести попереднє згладжування (рис. 7).

Рис. 6. Щомісячна динаміка обсягів ВВП і загальних надходжень ПДВ

Рис. 7. Щомісячна динаміка обсягів ВВП і ПДВОтримані результати показують, що щомісячні темпи зростання номінального сальдо становлять 4,3 %, і суттєво перевищують темпи зростання номінального значення ВВП, більше ніж у два рази. Це дозволяє сказати, що починаючи з 2005 року, спостерігається зменшення тінізації податку на додану вартість, яке в першу чергу пов’язане із зменшенням фіктивного відшкодування з ПДВ. Це відбулося за рахунок проведення ретельного аналізу та впровадженню заходів по адмініструванню ПДВ, згідно з Указом Президента України від 23 червня 2004 року № 671/2004 „Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість”. У Державній податковій адміністрації України було створено робочі групи з удосконалення механізмів адміністрування ПДВ. Робота груп проводилася за трьома напрямами: методологія (законодавчі зміни), механізм удосконалення процесу адміністрування, створення інтегрованої бази даних. Результат проведеної роботи – нова редакція Закону „Про податок на додану вартість”, в якому передбачено скорочення переліку пільг зі сплати податку та запровадження мораторію на надання нових, запровадження тимчасової реєстрації платників податків, діяльність яких немає постійного характеру, запровадження спеціальної системи звітності новостворених підприємств, протягом першого року їх діяльності, для запобігання використання ними схем ухилення від сплати ПДВ і приховування прибутку та інші нововведення [2]. Робочі групи відпрацьовували свої напрями на пілотних проектах. На жаль, перший проект не був прийнятий, це створення 4-х-рівневої моделі сертифікації підприємств, за якої адміністрування податків і їхнє повернення йде по певних коридорах. Під час другого пілотного проекту відпрацьовані механізми боротьби з відмиванням ПДВ та взаємозв’язок із митними органами щодо надання інформації в режимі „online”. Проводилися спільні перевірки суб’єктів підприємницької діяльності, що займаються експортно-імпортними операціями.