Гармонізація національних податкових систем в умовах фінансової глобалізації та міжнародної економічної інтеграції

– серйозні відмінності податкових систем держав-членів не дозволяють їх повністю уніфікувати і централізувати в межах Співтовариства, тому з метою створення єдиного ринку достатньо гармонізувати (зближувати) податкове законодавство держав-членів так, щоб відмінності не перешкоджали досягненню кінцевої мети ЄС;

– гармонізація законодавства повинна охоплювати перш за все прибутковий податок, податок з обороту, податки на споживання, проблеми подвійного оподаткування, проблеми рівного розподілу податкового тягаря в межах об’єднаної Європи.

Як показує світова практика, створення єдиного податкового простору державами чітко простежується виключно в непрямому оподаткуванні (податках на споживання), тобто спочатку гармонізуються податки, які безпосередньо впливають на ціноутворення товарних потоків. Щодо фінансових потоків (капіталів), то тут механізм уніфікації прямих податків перебуває тільки на первинній стадії. Процес їх гармонізації проходить значно важче, оскільки прямі податки, особливо податок на прибуток, є одним із головних регулюючих податків, за допомогою якого формується конкурентоспроможність національної податкової системи.

Такий стан справ пояснюється ще й тим, що умови для ведення бізнесу країн-членів інтеграційних процесів відрізняються (ризиком, терміном окупності проектів, інфляцією, вартістю робочої сили тощо). Тому уряди країн, де такі умови є гіршими, компенсують їх шляхом надання податкових пільг чи інших преференцій бізнесу з метою підвищення інвестиційної привабливості (наприклад Ірландія).

У світлі європейських інтеграційних процесів, в які так прагне вступити Україна, виникає цілком логічне запитання: чи готова українська податкова система до процесів гармонізації?

Відповідь на дане питання можна отримати тільки в процесі порівняння національних податкових систем. Основними критеріями порівняння виступають ефективність податкової системи та її адаптивність.

Перший параметр показує, наскільки чинне національне оподаткування відповідає класичним принципам побудови податкових систем, наскільки обрані форми оподаткування відповідають своєму функціональному призначенню: формувати доходи бюджету, не стримуючи підприємницької активності.

Спеціалісти Світового банку „Doing Business in 2006” [2] проводили дослідження. У наслідок цього дослідження отримало результати міжнародного порівняльного аналізу податкових систем 155 країн світу щодо простоти адміністрування податків. Як показує аналіз, найбільш обтяжене адміністрування податків спостерігається в Бразилії та Україні. Майже 30 % річного часу підприємцям потрібно присвятити спілкуванню з податковими органами. Звичайно, такий показник не ефективний для нашої держави, і тому, не реформуючи систему адміністрування податків, важко буде гармонізувати нашу податкову систему з іншими податковими системами залежно від зовнішньополітичного курсу України.

Таблиця 1

Час необхідний для адміністрування податків деякими країнами світу

КраїнаКількість годин у рікКількість повних робочих днів

Україна218591

Бразилія2600108

Білорусія118849

Чехія93038

Росія25610

Молдавія25010