Методи дослідження явища сезонності та їхнє використання у сфері податкового контролю
Економіка будь-якої країни має сезонний характер функціонування і розвитку, не є винятком і податкова система. Коливання обсягів продажу та виробництва характерні для будь-якого підприємства і було б неправильно говорити про непідвладність коливань на певні сфери господарювання. На сезонність впливають об’єктивні та суб’єктивні фактори [5].
Дослідження явища сезонності важливе не лише для статистики чи демографії, але і для сучасної системи податкового контролю. Найчастіше дослідження сезонності здійснюється на примітивному рівні без урахування різного роду факторів. Основною причиною цього є відсутність нормативних і методичних матеріалів з дослідження явищ сезонності на обласному та районному рівнях податкової служби. Дуже часто сезонність взагалі не враховується в аналітичній роботі. Єдине, що позитивне в роботі аналітичних відділів, – це дослідження неритмічності обсягів продажу, але найчастіше такі дослідження проводять на інтуїтивному рівні, зокрема, з допомогою примітивного співставлення величин обсягів продажу за попередні місяці робиться висновок про ритмічність чи неритмічність роботи підприємства. Недоліками інтуїтивного порівняння є: висока імовірність допущення помилки; урахування обсягів продажу лише поточного року; відсутність інтегрального показника по галузях (особа, яка здійснює порівняння, не враховує сезонний характер діяльності певних галузей, наприклад, сільського господарства, обробної промисловості, надання послуг населенню, а з назви господарюючого суб’єкта дуже важко визначити його галузеву належність); значна трудоємність процедури через значну кількість досліджуваних господарських одиниць. Єдиним позитивом, за умови незначної кількості досліджуваних підприємств, є урахування усіх можливих факторів впливу на неритмічну діяльність, тобто причин і особливостей діяльності конкретного підприємства. Зокрема, використання даного методу є доцільним, якщо проводиться всебічний аналіз господарюючих суб’єктів із урахуванням усіх факторів методом одиничного розгляду кожного з них.
Виходячи з сказаного вище можна зробити висновок про необхідність пристосовувати та застосовувати різноманітні методи для дослідження сезонних коливань, як обсягів продажу так і податкових надходжень. Сучасною наукою винайдено дуже багато методів, з допомогою яких можна досліджувати і всебічно розглядати таке явище, як сезонність (економетричні методи, методи математичного прогнозування, методи демографії та інші), але більшість із них не підходять для дослідження явищ на побутовому рівні через свою складність.
Для дослідження сезонності на рівні працівника із середньою кваліфікацією, який не володіє науковими методами, вкрай важливо пристосувати метод, який би відповідав таким критеріям: простота розуміння, простота використання, достовірність результатів, що будуть отримані.
Найбільше останнім трьом сформульованим критеріям відповідають методи статистики, тому зупинимося саме на них. Розглянемо більш докладніше явище сезонності уже з погляду статистики. Велика кількість рядів динаміки, особливо в економіці, містить коливання, що постійно повторюються і відносно довгий час залишаються незмінними. Причинами періодичних коливань є природні, соціальні та економічні фактори [3].
Під сезонними коливаннями розуміють достатньо регулярні внутрішньорічні зміни того чи іншого економічного показника, що повторюються з року в рік і виникають не тільки під дією природних, але й технічних і соціально-економічних факторів. Сезонність найбільш характерна для галузей, у яких значним є розрив між робочим часом і часом виробництва. Зміна попиту на продукти народного споживання визначається зміною пори року.
Статистичні матеріали, що висвітлюють надходження податкових платежів до бюджетів усіх рівнів в Україні до цього часу аналізуються в основному за календарні місяці та роки. Однак будь-який процес, у тому числі й процес податкових надходжень, протягом року не протікає рівномірно [6].
Таким чином, мета розгляду та вивчення сезонних коливань має дві практичні сторони: позбавлення від них, їхня ізоляція для вивчення. Елімінування їхнє досягається просто – якщо подовжити інтервал часу до охоплення повного періоду сезонів. Але обираючи більш тривалий часовий інтервал, що охоплює один чи декілька повних сезонних циклів, необхідно жертвувати деяким обсягом даних, оскільки ми не отримуємо для кожної частини року того значення ряду, яке було б за умови виключення сезонного руху.
Найважливішими завданнями, що повинні вирішуватися під час дослідження сезонності, є наступні: 1) виявлення наявності сезонності, числова її характеристика та розкриття суттєвих особливостей у різних фазах річного циклу; 2) дослідження динаміки сезонності в цілому та в окремих періодах року; 3) математико-статистичне моделювання сезонності.Методи виявлення наявності сезонності та її числової характеристики добре висвітлюються в теорії статистики. Для цих цілей найчастіше використовують індекси сезонності (сезонні хвилі). Статистичне вимірювання сезонності дозволяє чисельно виразити прояв сезонних коливань, виявити їх силу та характер в умовах певних галузей народного господарства, викрити фактори, що викликають їх, та оцінити наслідки прояву сезонності. Сезонною хвилею називають сукупність вирахованих для кожного місяця річного циклу індексів сезонності, що характеризують внутрішньорічну динаміку явища [1].