Непряме оподаткування в Україні: тенденції та перспективи

4. Справляння ПДВ є обов’язковою умовою членства в ЄС. Україна, яка прагне набути такого членства, не може не рахуватися з вимогами уніфікації непрямого оподаткування, що висуваються цією організацією.

Враховуючи викладені причини, податок на додану вартість на сучасному етапі функціонування економіки України має не тільки повне право на існування, але і не може бути замінений ніяким іншим податком. Таким чином, акцентувати увагу на даний момент необхідно не на пошуку альтернативного податку, а на вдосконаленні існуючого механізму оподаткування ПДВ, приділивши увагу зменшенню податкового тягаря.Оптимізацію непрямого оподаткування необхідно розпочати з перегляду системи пільгового оподаткування ПДВ. За даними ДПА, пільги з ПДВ становлять 87 % загальної суми пільг і більше ніж у 3 рази перевищують суму фактичних надходжень цього податку до бюджету. Ця проблема прямо пов’язана із зростанням експортної діяльності українських підприємств, а точніше із зростанням обсягів бюджетного відшкодування ПДВ. Адже в системі пільг з ПДВ частка експортного відшкодування становить близько 76,7 % [3]. Фактично, експортне відшкодування навіть не можна назвати пільгою, скоріше це технічна процедура стягнення ПДВ. На нашу думку, варто розглянути можливість ліквідації експортного відшкодування. Це можна обґрунтувати тим, що експортер отримує подвійну преференцію з ПДВ. Перший раз у вигляді нульової ставки ПДВ, другий – експортного відшкодування. Таким чином, буде справедливо залишити нульову ставку ПДВ на експорт з метою стимулювання виходу вітчизняних підприємств на міжнародні ринки, і ліквідувати можливість експортного відшкодування.

Упорядкування системи пільг з ПДВ передбачає диференційоване ставлення до пільг, уміння виділяти в їх системі економічно недоцільні й невиправдані пільги, та пільги, без яких можна обійтися. При цьому варто врахувати, що пільги з ПДВ повинні підтримувати не виробників, а кінцевих споживачів товарів і послуг. Цю функцію названі пільги виконують тоді, коли звільнення від податку певних видів товарів чи послуг чи обкладання їх за зниженою ставкою зумовлює відповідне зниження цін на такі товари та послуги для кінцевих споживачів. Якщо цього не відбувається, варто переглянути зазначені пільги, замінивши їх адресними дотаціями з бюджету для малозабезпечених верств населення. Прикладом такої пільги є звільнення від ПДВ продажу ліків. Фактично ця пільга стала засобом підтримки аптечного бізнесу, що приносить надприбутки, закладені в ціни лікарських препаратів [5]. На нашу думку, звільнятися від оподаткування повинні тільки життєво необхідні медичні препарати.

Натомість немає необхідності скасовувати пільги щодо продажу українських книг і періодичних видань. Це пояснюється тим, що в Росії поліграфічна галузь користується значно ширшим аспектом податкових пільг. Тому без державної підтримки українське книговидавництво не витримає конкуренції.

Серед тенденцій щодо зменшення податкового тягаря варто виділити такі:

1. Звуження кола платників податків.

2. Зниження ставки податку.

На думку автора, з переліку платників податку необхідно вилучити дрібних платників податку на додану вартість. Адже, по-перше, контроль за такими платниками значно ускладнений, по-друге, можливостей уникнення оподаткування шляхом маніпулювання бухгалтерськими документами у таких платників значно більше, ніж у великих. Тому таке вилучення знизить затрати на адміністрування ПДВ і дозволить податковим органам зосередити увагу на діяльності більших платників податку.

Найбільшого значення для зниження рівня оподаткування набуло зменшення податкової ставки. До 1995 року вона кілька разів переглядалась, але на короткий термін. У 1991 році її було встановлено на рівні 28 %, на початку 1993 року її було знижено до 20 %. Але за підсумками першого кварталу її було знову поновлено до рівня 28 %. У 1995 році ставку ПДВ знову було зменшено до 20 %.

Тенденція до зниження рівня податкового тягаря за рахунок розглянутих нововведень є природним напрямом еволюції ПДВ у процесі його адаптації до умов, що склалися в Україні. Вона зумовлена такими причинами:

– високий вихідний рівень ставки податку (один з найвищих у світі);

– глибока платіжна криза і падіння платоспроможного попиту населення, на яке врешті-решт перекладається цей податок.