Передумови оптимізації податкового навантаження в Україні

В умовах докорінної перебудови соціальних та економічних основ господарювання в Україні значно зростає роль податків та податкової політики держави. Остання являє собою цілеспрямовану діяльність держави у сфері встановлення і справляння податків. Водночас, податкову політику держави необхідно побудувати так, щоб, з одного боку, забезпечити виконання базової функції податків – фіскальної, а, з іншого – сприяти створенню стимулів для піднесення активності підприємницької діяльності, зростання внутрішніх та зовнішніх інвестицій в економіку, підвищення конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку. Сьогодні досягненню цих двох протилежних за своєю суттю цілей заважає ряд важливих проблем, що стоять перед науковцями, державними діячами, платниками податків.

Однією з найгостріших є проблема надмірного податкового навантаження та визначення оптимального рівня оподаткування, який би забезпечував стабільні та достатні надходження у Державний бюджет України, а, з іншого боку, не ліквідовував би стимулів до активізації підприємницької діяльності та розвитку національної економіки в цілому. Ідея зниження податкового тиску є привабливою та має достатньо прихильників, передусім у країнах з перехідною економікою. Розглянемо, чи існують сьогодні в Україні передумови для ефективного вирішення проблеми значного податкового навантаження і якими шляхами це можна здійснити.

Передусім з’ясуємо сутність поняття “податкове навантаження” для проведення подальшого його аналізу та оцінки. На мікрорівні під податковим навантаженням розуміють вартісний вираз усієї сукупності податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів, які повинна сплачувати юридична чи фізична особа згідно з чинним податковим законодавством країни. Оцінка податкового тиску на підприємства проводиться, як правило, на основі аналізу статистичних даних та використання методів економіко-математичного моделювання. Мета розрахунків полягає у визначенні тривалості періоду, протягом якого ріст бази оподаткування (відбувся за рахунок зниження ставок податків та зборів) зможе забезпечити збільшення платежів підприємств до бюджету і компенсувати початкове скорочення його доходів.

У макроекономічному масштабі податкове навантаження визначається як відношення фактичних податкових надходжень у зведений бюджет держави до обсягу валового внутрішнього продукту:

ПН

ПН = × 100 %, (1)

ВВП

де ПН – податкове навантаження;

ПН – фактичні податкові надходження до бюджету;

ВВП – розмір валового внутрішнього продукту за відповідний рік.

Однак такий розрахунок показника є дещо суперечливим. Це пояснюється двома основними моментами: 1) він не враховує потенційні податкові надходження, які через різні причини (передусім важкість податкового тягаря) не надійшли у бюджет держави; 2) поза розрахунком залишається та частина ВВП, не відображена у офіційній статистиці, тобто вироблена у тіньовому секторі економіки і запропонована на ринку.

Таким чином, показник податкового навантаження не враховує втрати і бюджету, і ВВП, обумовлені власне важкістю цього навантаження. Тому при використанні формули (1) маємо заниження абсолютних значень показників податкових надходжень та обсягу ВВП, що призводить до отримання результатів із відносно високим ступенем похибки.

Необхідність розрахунку точного рівня податкового навантаження обумовлена потребою визначення подальшої стратегії у реформуванні податкової системи. Проблема загострюється ще й тим, що сьогодні немає однозначної відповіді на запитання: який рівень податкового тиску в Україні – надмірний, недостатній чи оптимальний?

При аналізі даної проблеми ми провели окремі порівняння та співставлення даних проведення податкових реформ у країнах Центральної та Східної Європи. Ці країни постсоціалістичного простору, з одного боку, є схожими до України за економічними, природними та геополітичними показниками, а з іншого – темпи проведення цих реформ є швидшими й, відповідно, їх результати набагато показовіші, незважаючи на той факт, що впровадження економічних реформ розпочалося не набагато раніше проголошення незалежності нашою державою.