Податковий тиск: психологічна інтервенція в засоби масової інформації

Значна ставка акцизного збору на етиловий спирт пояснюється великою прибутковістю від оптової торгівлі горілчаними виробами, а при роздрібній торгівлі, а ще й на розлив – отриманням надприбутків. Питома вага акцизного збору у загальному обсязі податків, зборів і обов’язкових платежів становить 6,6 % [13].

Податкове навантаження на середньостатистичну фірму України становить 38 %. Порівняємо це податкове навантаження з навантаженням податків, зборів і обов’язкових платежів передових країн світу [15].

Таблиця 3

Таблиця сукупного податкового навантаження на фірму в окремих країнах світу

При порівнянні податкового навантаження на середньостатистичну фірму України з іншими країнами можна зробити висновок, що воно знаходиться в межах оптимального. Тому для податкової системи України застосування епітетів “пригноблююча”, “антинародна” та інших абсолютно не доречне. Проте чому саме у журналістів склалася така негативна думка щодо податкової системи України. Для з’ясування цього питання нами було проведено соціологічне опитування 22 журналістів газет “Діло”, “Момент істини” і “Ратуша”. Результати соціологічного опитування подано в таблиці 4.

Таблиця 4

Результати опитування журналістів щодо податкового тиску

на підприємницькі структури в Україні

Результати опитування журналістів показали, що вони в основному потрапили під вплив працівників комерційних структур. Приватні бесіди з керівниками фірм малого і середнього бізнесу свідчать, що вони самі не розраховували сукупне податкове навантаження, але вважають, що воно занадто велике. Його потрібно звести до мінімуму, бо у фірми маленький прибуток.

Психологічний аналіз мотивації підприємців щодо зменшення або навіть скасування податкової системи показав, що вони перебувають під впливом основного економічного закону ринкової економіки – отримання максимального прибутку. І чим більший прибуток, тим вищий рейтинг фірми і соціальна значимість комерсанта в суспільстві. Тому їх свідомі психічні форми потрапляють під вплив підсвідомих, що базуються на фізіологічних інстинктах. Резервуар психічної енергії підприємця (Ід) витрачається на психічний елемент (Его), тобто на задоволення своїх плотських потреб[17].

Суперего у підприємців практично відсутнє. Як вважав відомий психолог Вільгельм Бунд, суперего розвивається із Его і здійснює цензуру поведінки, думок і збереження соціальних норм через функціональні механізми сумління, самоспостереження і формування ідеалів[17].

Таким чином, суспільна свідомість підприємців, яка перебуває під впливом психічного компонента (Его), оцінила податкову систему як “пригноблюючу”, що заважає розвитку бізнесу і не дає можливості отримувати бажаних прибутків. Ця концепція підприємців оволоділа свідомістю журналістів, а останні розгорнули багаторічну кампанію „охаювання” податкової системи, без науково обґрунтованої перевірки. Тут доречним буде висловлювання професора Петра Мельника: “Перемога над тим чи іншим соціальним злом або його нейтралізація можливі тільки з урахуванням поглиблених наукових підходів, перш за все, за допомогою інструментарію філософії, психології, соціології, кримінології, кримінального права”[18].

Неправдива інформація щодо важкового податкового тиску на комерційні структури в результаті психологічної інтервенції заполонила сторінки періодичних видань, передач по радіо і телебаченню. Чи можна таку інформацію називати брехнею або журналістською “качкою”? Наведемо з цього приводу визначення брехні відомого психолога Поля Екмана: “Я визначаю брехню як дію, якою одна людина вводить у оману іншу свідомо, без попереднього повідомлення про свою мету і без чітко вираженого з боку жертви прохання не розкривати правди ”[19].

Висвітлення детермінантів виникнення психологічної інтервенції в засоби масової інформації щодо надмірного податкового тиску в Україні показало, що вона носить не навмисний характер. Це її виправдовує з критеріїв мотивації. Але щодо наслідків такої інтервенції, яка нанесла психологічну травму і почуття невдоволення процесами трансформації України до ринкових умов широких верств населення, – вона підлягає осудженню. І, напевно, потрібно вжити значну кількість загально-соціальних і кримінологічних заходів щодо недопущення таких помилок у майбутньому.