Аудит господарських операцій в умовах функціонування АРМ бухгалтера

Достовірність бухгалтерської звітності перевіряється, виходячи з таких вимог: дотримання тотожності даних аналітичного обліку, оборотів і залишків по рахунках синтетичного обліку на перше число кожного місяця, а також показників бухгалтерського обліку і балансів даним синтетичного і аналітичного обліку.

Основою для записів у бухгалтерському обліку є оформлені виправ-довуючі документи. Недотримання цих основних умов розглядається як неправильне складання бухгалтерських звітів і балансів.

Аудитору необхідно встановити рівність залишків дебіторської і кредиторської заборгованості за балансом і аналітичним обліком, а також під-твердження таких сум актами звірок і первинними документами.Завершальним етапом процесу обліку є складання звітності. За даними звітності оцінюється робота підприємства і приймаються управлінські рішення по подальшому вдосконаленню роботи підприємства, а також намічаються шля-хи підвищення достовірності і точності звітності.

Бухгалтерська (фінансова) звітність є обов`язковою, і вона відображає нарастаючим підсумком майнове та фінансове становище підприємства, резуль-тати господарської діяльності за звітний період. Порядок її складання та вимоги до неї регламентуються Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності та інструкціями Міністерства фінансів України.

До складу бухгалтерської звітності входить баланс підприємства, який дає характеристику активів (майна підприємства) та пасивів (джерел його ут-ворення).

Бухгалтерський баланс, як і інші форми бухгалтерської звітності, є об`єктом аудиторських перевірок.

Бухгалтерська звітність підприємства повинна бути повною і об`єктивною, щоб забеспечувати можливість підтвердити її дані.

Як свідчить практика аудиторських перевірок, твердження “достовірність облікових і звітних даних” не завжди знаходить своє безпосереднє місце у звітності.

Згідно з діючою Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 серпня 1995 р. №139 (зі змінами і доповненнями), чітко визначено: де, на яких статтях балансу, за якою оцінкою необхідно відображати майно підприємства станом на звітну дату. Між тим, аудиторські перевірки свідчать про те, що не всі бухгалтери опанували зміни в Інструкції.

В першу чергу це стосується комплексних статей балансу - таких, як: інші позаоборотні активи (рядок 060), розрахунки з іншими дебіторами (рядок 240), інші оборотні активи (рядок 310), інші короткострокові пасиви (рядок 740).

Як правило, бухгалтери допускають непраильне відображення сум. Так, не відображаються в рядку 060 “Інші позаоборотні активи” суми дебіторської заборгованості, термін якої більше одного року, та борги за продані основні засоби і нематеріальні активи. Як свідчить практика аудиторських перевірок, ці суми показують в рядках 180 “Розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк”, 240 “Інші дебітори”.

В рядку 310 “Інші оборотні активи” часто відображають суми, що не-перекриті коштами фондів економічного стимулювання, спеціальних та цільо-вих надходжень, використання прибутку при наявності збитків поточного року тощо.

Дії бухгалтерів можна зрозуміти як зневагу до нормативних документів, професійну неуважність, некваліфікованість. Але порядок прийняття фінансової звітності та горизонтальне її читання (податковою адміністрацією, установами банків тощо) сприяє цьому.

Співвідношення позаоборотних активів, коштів в обороті, їх джерел, ліквідність підприємства залишаються поза увагою.

З показниками балансу, які містяться у деяких суб`єктів господарювання, теж є проблеми, але дещо іншого характеру. Вони виникають безпосередньо в філіях, представництвах, відділах та інших відокремлених підрозділах, виді-лених на окремий баланс. Так, нестатутні підприємства, які мають свій баланс, розрахунки за виділеними коштами та переданими централізованими фондами разом з іншими розрахунками по поточних операціях (рах.78, 79) записують в ІІІ розділ пасиву балансу на рядках 710, 720, 740. На розрахункових субрахунках по обліку виділених коштів і обліку поточних розрахунків нерідко дебіторська заборгованість перевищує, і “цінні” пасиви зовсім зникають за рахунок звернутого сальдо.