Аудит господарських операцій в умовах функціонування АРМ бухгалтера

Важливість вказаних проблем та необхідність їх теоретичного дослідження обумовили вибір теми дипломної роботи.

Метою дипломної роботи є розробка рекомендацій і пропозицій по вдосконаленню методології проведення аудиту фінансового стану та фінансових результатів промислових підприємств.

Об`єктом дослідження є аудиторські фірми м.Чернівців.

1. Теоретичні основи аудиту в умовах ринкових відносин

1.1 Суть аудиту, історичні аспекти розвитку і становлення його в УкраїніПершими користувачами бухгалтерської інформації були рабовласники і феодали. Прагнучи, щоб управляючі забезпечували отримання якнайвищого прибутку, власники, які їх наймали, призначали контролерів, які вислуховували звіти управляючих. На державному рівні (наприклад, при канцелярії) створювались спеціальні органи (рахункове управління), які контролювали збір податків, державні витрати. Цей вид контролю набув особливо швидкого розвитку після епохи Відродження в Європі. На цьому етапі він вже відокремився від виконавчої влади і прийняв форму урядового контролю за рахунками.

З розвитком торгівлі та промисловості вирішальну роль в бюджеті країн стало відігравати надходження податків, а отже, і податкова система. Для вирішення непорозумінь між податковими органами, управляючими, які представляли інтереси власників, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Виникла потреба у незалежному контролі, який дістав назву аудиту - “слухати”(лат.) При чому у ньому були зацікавлені обидві сторони. До послуг аудиторів зверталася і незацікавлена сторона - суд, арбітраж, які відстоювали справедливість.

Могутнім поштовхом у розвитку аудиту стало розмежування функцій та інтересів між підприємцями (управлінцями, адміністрацією, менеджерами) в епоху розвитку капіталізму, коли власник для керівництва своїми підприємствами наймав спеціальний апарат управління. Для того, щоб запобігти зловживанням, приховуванню витрат і доходів, неправильному розподілу прибутку, навмисному його присвоєнню найманими управляючими, власник мусив вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

З 1844р. у Великобританії виходить серія законів про компанії, за якими вони зобов`язані один раз протягом року запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і підтвердження звітності та звітування перед акціонерами. Анало-гічні рішення щодо обов`язкового незалежного аудиту були прийняті у Франції (1867р.), США (1887р.), Німеччині (1931р.).

Традиційно аудит звітності здійснювався раз на рік по закінченню звітного періоду, тобто у першій половині року. Друга була майже вільна. І тому вже в епоху Відродження аудитори як висококваліфіковані спеціалісти виконували різні послуги клієнтам з підготовки фінансових звітів, оцінки об`єктів при їх продажу, ліквідації тощо. Це був власне не аудит, а роботи, су-путні йому.

Розвиток капіталізму потребував великих капіталовкладень. Це призвело, особливо в США, до створення акціонерних товариств зі значним статутним фондом. І тут зіткнулись інтереси акціонерів, як власників, з правлінням товариства, дирекцією, іншими акціонерами. Розв`язання спірних питань в наявності або перспективі (як можливості), не допущення можливості їх виник-нення вимагало підтвердження достовірності фінансових звітів висококвалі-фікованими незалежними спеціалістами.

До того ж розвиток аудиту був зумовлений спільністю інтересів акціонерів, власників (управлінців) бірж, банків (аудиторське підтвердження фінансового стану забеспечувало більші гарантії отримання кредитів), майбутніх інвесторів, держави, постачальників сировини, матеріалів, оптових покупців продукції тощо.

Отже, причинами виникнення, становлення і розвитку аудиту були не тільки розподіл і зіткнення інтересів, але й спільність їх.

Керівництво великих акціонерних товариств, корпорацій на відміну від дрібних підприємств неспроможне самостійно ефективно контролювати діяльність підвідомчих підприємств, підрозділів і тому створює систему внутрішнього аудиту (при раді директорів, правлінні товариств). В умовах жорсткої конкуренції вона забеспечує адекватність управління політиці товариства на всіх його рівнях, високу конкурентноспроможність і прибутко-вість підвідомчих одиниць, достовірність і точність обліку, а також полегшує проведення зовнішнього аудиту і завдяки цьому відкриває можливості для розширення різноманітних послуг, консультацій.