Зміст і функції аудиторського контролю
Провадять аудит здебільшого після завершення звітного періоду і відображення діяльності підприємця у бухгалтерсь¬кому обліку і звітності. На практиці таке чітке розмежуван¬ня аудиторської і бухгалтерської роботи не завжди можли¬ве, особливо при приватному аудиті в невеликих компаніях. Малі фірми часто не завантажують себе веденням бухгал¬терських книг і складанням звітів, покладають це на ауди¬торів. Слід зазначити, що в таких ситуаціях підготовка або складання бухгалтерських звітів не є складовою аудиту. Скоріше навпаки, для об'єктивної перевірки цьому аудито¬ру не слід виконувати контрольні функції.
Зміст аудиторського контролю як однієї з форм фінансо¬во-господарського контролю складається з експертної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства за дани¬ми бухгалтерського обліку, балансу і звітності, а також ауди¬торських послуг з питань обліку, звітності, внутрішнього
аудиту.
Поширена думка про те, що аудит необхідний лише для великих підприємств із складною структурою або компаній, в яких акціонери потребують захисту своїх інтересів. Проте дуже часто проведення аудиторської перевірки має перева¬ги навіть у тих випадках, коли з погляду закону вона не обов'язкова.
Відомо, що власник неохоче сприймає контроль його фінансово-господарської діяльності, але в проведенні ауди¬ту він заінтересований, оскільки це забезпечує можливості для правильного розподілу прибутків між державою і під¬приємством у формі податків, що підлягають сплаті у бюд¬жет; обгрунтований розподіл прибутку за акціями і пози¬ками у вигляді дивідендів та інших форм між членами колективу підприємства, інвесторами тощо; залучення ка¬піталу нового партнера у діяльність підприємства і забез¬печення його частки прибутку; зміни умов партнерства та відображення їх у бухгалтерському обліку (вартість основ¬них засобів, переоцінка їх). Така переоцінка прямо впливає на частку власності кожного з партнерів, тому їм доцільно провести аудиторську перевірку бухгалтерських рахунків після цих змін. Крім того, одержання кредитів банків в умо¬вах ринкових відносин грунтується на висновках аудитора, який перевірив бухгалтерські рахунки підприємства. Ауди¬торської перевірки потребує і вирішення спорів, які розгля¬даються в арбітражних і народних судах, між підприємства¬ми, банками, податковими органами та іншими суб'єктами права.
Отже, в сучасних умовах розвитку ринкових відносин функ¬цією незалежного аудиторського контролю є сприяння встанов¬ленню економічних зв'язків між виробничими підприємствами і торгівлею, розвитку маркетингу.
Ринкові відносини, конкурентність у господарюванні у високорозвинених країнах зумовили виникнення внутрішньо¬го аудиту, організованого власниками внутрішньоакціонер-них товариств, концернів, корпорацій. Після досягнення високого рівня якості товарів і послуг у компаніях відбуваєть¬ся постійна боротьба не лише за просування їх до споживача, а й за подальше нарощування товарної маси для задоволення попиту покупців. У конкурентній боротьбі важливим засо¬бом є внутрішній аудит, який допомагає утриматися на ринку. На підприємствах створюються відділи, що відповідають за формування, координацію і виконання планів внутрішнього аудиту. Його здійснюють співробітники спеціального відді¬лу і суміжних з ним служб (бізнесу, маркетингу).
Якість товарів, робіт і послуг установлює не аудит, а стан¬дарти і попит на них клієнтів. Тому першочерговим завдан¬ням внутрішнього аудиту є визначення клієнта, якому пот¬рібні послуги аудиту. Такими клієнтами можуть бути ради директорів компанії, головний інженер (технолог), голов¬ний бухгалтер та ін. Клієнт, обираючи внутрішній аудит, має бути впевнений, що він вирішує важливі для нього пи¬тання найбільш ефективним способом, а результати корисні для корпорації.Внутрішній аудит вирішує для клієнта такі завдання: вивчає систему контролю за активами; перевіряє відповід¬ність діючого контролю політиці компанії; аналізує ситуації ризику і запобігання від банкрутства; використовує ноу-хау для збільшення прибутку і ефективності нової технології та вживає інших заходів, що сприяють розвитку компанії у фінансовому бізнесі. Внутрішній аудит здійснюється на по¬передній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завер¬шення, дає експертну науково обгрунтовану оцінку госпо¬дарським операціям і процесам, але він не підміняє внут¬рішньогосподарського контролю. За завданням власника функціями контролю є збереження цінностей, виявлення конкретних винуватців випуску бракованої продукції через порушення технології виробництва та інші негативні явища,
що є першопричиною збитків.
У світовій практиці бізнесу аудиторський контроль грун¬тується на взаємній заінтересованості підприємств (фірм) з боку власників (акціонерів), держави в особі податкової служби аудиту в реалізації своїх послуг. У своїй діяльності аудиторська організація (фірма) керується законодавством і власними госпрозрахунковими відносинами. В умовах кон¬куренції в аудиторському бізнесі це економічно сприяє якіс¬ному проведенню контрольних перевірок. У свою чергу, під¬приємство має можливість вибору кваліфікованого незалеж¬ного від будь-якого відомства контролера-ревізора (аудитора), а держава — забезпечити контроль за достовірністю фінан¬сової звітності і як наслідок — правильністю оподаткування, не витрачаючи на це коштів державного бюджету.