Мінливість елементів локомоторного апарату коней російської рисистої породи в умовах іподрому

Sхср = 

n

Середнє квадратичне відхилення – це квадратний корінь з суми квадратів відхилень окремих значень варіант від середнього, що поділена на загальну кількість варіант:

 =  (хі  хср)2

n  1

Коефіцієнт варіації (сv) вказує, який процент від середнього становить середнє квадратичне відхилення

с =   100

хср

Зміст кореляції полягає у спряженості варіації ознак. Мірилом щільності кореляційного зв'язку двох ознак виступає коефіцієнт кореляції:

 (хі – хср) (yі – yср )

r =  (хі – хср)2  (хі – хср)2

Матеріали і методика. Збирання матеріалу проводилося на конях Київського іподрому в 1998 році. Були взяті проміри кінцівок 21 коня 3-7 років (18 жеребців і 3 кобили). Для дослідження величини золотого вурфу Пєтухов пропонує таку формулу:

W = (АС)  (ВД)

(ВС)  (АД), де

А, Д  координати дистального і проксимального кінців кінцівок;

В, С  координати промежп'ястного і ліктьового суглобів

[АС], [ВД], [ВС], [АД]  відрізки;

[AC], [BД], [ВС], [AД] – довжина цих відрізків.

Відповідно ці точки представлені на передніх і задніх кінцівках на рис. 1а і 1б. Для підстановки в формулу Пєтухова необхідні значення АС, ВД, ВС і АД згідно з рис. 1а і 1б: АС = СВ + ВА; ВД = ДС + СВ; АД = АС + ДС.

Рис. 1 Схематичне зображення а) передніх кінцівок; б) задніх кінцівок коняДля того, щоб визначити зазначені точки на живому коні була застосована методика І.А. Спірюкава. Для вимірювання використовувалася мірна стрічка. Вимірювання проводилося по лівому боку коня власноручно, оскільки дана методика вимагає, щоб виміри знімала виключно одна людина з метою зменшення похибки отриманих результатів. Були зняті такі проміри: P1  довжина плеча, P2  довжина передпліччя, P3  довжина п'ясті, Z1  довжина стегна, Z2  довжина гомілки, Z3  довжина плески.

Передні кінцівки складаються з плеча, передпліччя і третьої ланки, яка поділяється на зап'ястя, п'ясть і палець. Відстань ДС на рис. 1а відповідає довжині плеча. Основою плеча виступає плечова кістка. Її характерною ознакою є наявність головки на верхньому кінці (рис. 2  10), яка поєднується з суглобною западиною лопатки. Навколо головки з боків є рельєфно виступаючі бугорки  зовнішній великий (рис. 2  11) і внутрішній. На кожному кінці на задній поверхні є ліктьова ямка (рис. 2  13), куди заходить в період розгинання ліктьового суглоба гачкоподібний відросток ліктьової кістки. Місце з'єднання лопатки і плечової кістки називають плечовим суглобом. Місцезнаходження плечового суглоба легко визначити, промацавши крізь шкіру зовнішній бугорок плечової кістки. Так визначається місцезнаходження точки Д.