Частини ростучого дерева, їх значення і промислове використання

Деревина має властивості вибірково поглинати світлові промені, і, тому відбитий світловий потік має інший спектральний склад.

У деревинознавстві деревину характеризують описово, використовуючи зорові образи, що дають абстрактне уявлення про кольорові відтінки.

Целюлоза забарвлена в білий колір. У процесі росту клітин оболонок деревини просочуються барвниками, дубильними речовинами і смолами, що приводить до зміни кольору, який залежить від екологічних умов і біологічних особливостей окремих деревних порід. Породи помірного клімату формують деревину світлих відтінків,а деревини порід тропічного поясу забарвлена в темні відтінки.

У межах кліматичного поясу диференціація кольору деревини буде пов'язана з біологічним видом. Наприклад, такі породи, як дуб, акація біла, ільм, горіх грець¬кий, мабуть мають темні відтінки з індивідуальними особливостями, що притаманні кожній з цих порід. У межах кожної породи колір може змінюватися від світлих до темних відтінків. Такі зміни пов'язані із віком і частково з умовами виростання. В старшому віці деревина набуває темного забарвлення. У сприятливих умовах виро¬стання також формується деревина темних відтінків.

Колір може служити ознакою для визначення деревини і є важливою якісною характеристикою при доборі для оздоблення приміщень і різноманітних виробів.

Крім абстрактної порівнювальної характеристики кольору, яку широко викори¬стовують у побуті, визначають реальний колір з допомогою приладів (колориметрів)

Колір характеризується такими параметрами: лямбда-кольоровим відтінком, нм;

Р-частотою,%; ро - яскравістю (світлістю),%.

Кольровий відтінок характеризується довжиною хвилі лямбда чистого спекрального кольору. Якщо він змішується з білим, то ступінь насичення його зменшується, тобто зменшується Р (від 100% до О) у процесі розбавлення чистого кольору білим. У природі не існує чистих спектральних відтінків. Різноманітні кольорові відтінки є різним ступенем домішки білого кольору до чистих кольорів. Для більш повної характеристики кольору освітленого предмета визначають його яскравість в процентах відображеної енергії світла. Найбільшу кількість енергії світла відбиває ідеально біла поверхня, коефіцієнт відбивання наближається до одиниці, а чорної поверхні - до нуля.

Жовтий спектор відповідає кольоровим відтінкам деревини. Довжина хвилі міститься в діапазоні 575...585 нм; з чистотою Р забарвлення деревини - в межах від 20-70%.

На практиці колір деревини можна визначити колориметрами або з допомогою порівняння з атласом кольорових відтінків. На окремих листах альбому нанесене забарвлення одного відтінку, але різного насичення і яскравості. Методом добору ідентичного забарвлення в альбомі із зразком деревини встановлюють параметри кольору лямбда, Р і ро.

Блиск.Здатність деревини спрямовано відбивати світловий потік променів називають блиском. Відомо, що строго спрямовано відбивається світло від дзеркальної пове¬рхні, в якої нерівності менше половини світлової хвилі. Деревина - матеріал прос¬тий,і навіть ідеально оброблена її поверхня буде матовою. Більшість вітчизняних видів деревних порід мають деревину світлих відтінків, причому білий колір деревини, витриманої в часі, набирає жовтого забарвлення, що пов'язано із влас¬тивістю лігніну жовтіти на світлі.

Зорове сприйняття блиску буде залежати від освітлення середовища, в якому визначають даний параметр. Крім того, власне колір, чистота обробки поверхні і напрям повздовжнього перетину будуть впливати на білизну. Часково блиск збіль¬шується на радіальних перетинах у деревині з широкими серцевинними променями, блиск зростає також у порід із білим кольром і рівною будовою. Шовковистий блиск мають явір, бархат амурський, а з іноземних порід деревина махагоні (червоного дерева). Наведені породи мають різні кольорові відтінки, але їх блиск значно більший порівняно з іншими породами із світлими відтінками деревини.

Блиск більшості порід, визначений блискоміром ФБ-2 знаходиться в межах 6,4 ... 16,2%.