Частини ростучого дерева, їх значення і промислове використання
ЯДРО,СПІЛА ДЕРЕВИНА. ПРОЦЕС ЯДРОУТВОРЕННЯ.
Темнозафарбована частина деревини називається ядром, а поверхнева, світла зона-заболонню.
Породи, які мають ядро називаються ядровими.
Породи, у яких центральна частина стовбура.невідрізняючись по ко¬льору від поверхневої, містить (в ростучому дереві) значно менше води, називаються спілодеревними.
Породи, у яких між деревиною центральної і периферійної частини стовбура немає різниці ні в кольорі, ні в містимому води, називають¬ся заболонними.
Ядрові породи: модрина, сосна, кедр, тис, ялівець, дуб, ясень, ільм, в'яз, берест (карагач), каштан, біла акація, бархат амурський , шовковиця, платан, горобина, черешня, грецький горіх, тополя, верба.
Заболонні породи: граб, клен, ліщина, груша, береза, липа, вільха.
Спілодеревні породи: ялина, ялиця, бук, осика.Ядро утворюється не зразу. У дуба воно з'являється рано (на 8-12 році), тому заболонь у нього вузька. У сосни пізніше (30-35 років), тому заболонь широка. Перехід від заболоні до ядра може бути різким (тис, шовковиця) або поступовим (грецький горіх, ялівець). З віком розміри ядра збільшуються.
Розмір заболоні залежить від умов виростання (грунтів. вологості). У різних порід змінюється ширина заболоні по висоті стовбура. Так у хвойних порід (сосна, ялина) вона поступово зменшується, а у дуба за¬лишається без зміни.
В ростучому дереві заболонь служить для проведення води вверх по стовбуру (з коренів в крону) і для відкладання запасних поживних ре¬човин.
В ростучому дереві ядро виконує головним чином механічну роль, надаючи стовбуру стійкість; разом з тим воно може служити сховищем води (дуб, в'яз).
Ядро утворюється, в сформованій деревині, що складається з мертвих здерев'янілих клітинних стінок у результаті відкладань на стінках відмерлих клітин екстрактивних речовин. Це барвники і дубильні речо¬вини, смоли, що фарбують деревину в темні відтінки. Ядроутворення - позитивний біологічний процес деревних рослин, який консервує внутрішні відмерлі шари деревини, підвищуючи їх стійкість.
Внаслідок закупорювання водопровідних шляхів деревина ядра мало проникна для води і повітря, що має позитивне значення при виготов¬ленні тари під рідкі товари (наприклад, винні бочки) і від'ємне зна¬чення при просочуванні антисептинами (ядро не просочується).
Розміри, ядра і заболоні на попеоечиому перетині мають важливе прак¬тичне значення. У порід де заболонь вузька (1-2 см), пилена продукція виготовлятиметься тільки з ядра, а заболонь буде у відходах. У сосни і ясеня (заболонь широка) заготовки матимуть різнорідну дере¬вину і виявлятимуть неоднакові фізичні властивості в процесі сушки, що негативно впливає на якість.
ВЛАСТИВОСТІ,ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ЗОВНІШНІЙ ВИД ДЕРЕВИНИ:
ХАРАКТЕРИСТИКА.МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ І ЩО ЇХ УТВОРЮЄ.
До групи властивостей,які характеризують зовнішній вид деревини.відносять¬ся колір,блиск,текстура і макроструктура,а також запах.
колір.
Класичні фізичні уявлення трактують колір як відбитий потік променів світ¬ла, що здатні прийматись органами зору.