Роль лісомеліоративного облаштування агроландшафтів при їх оптимізації

3. Відносні показники використання земельного фонду за оптимізованою структурою

Поряд з лісомеліоративним облаштуванням агроландшафтів велику роль в оздоровленні навколишнього середовища відіграють землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення [6]. Вони слугують ареалами гарантованого збереження генофонду фауни і флори, забезпечують різноманіття природних екосистем. Особливий режим використання земель природоохоронного призначення сприяє покращанню їх екологічного стану, що позитивно впливає на буферні властивості та здатність стабілізувати прилеглі території.

За даними Науково-дослідного інституту статистики [2], щорічно в Житомирській області гине 300-500 га лісових насаджень, 80 % усіх лісових масивів мають ознаки погіршання фізіологічного стану дерев, 4,2 % лісів пошкоджені хворобами та шкідниками. Ці показники щороку зростають. Така ситуація вимагає не лише проведення регулярного лісового моніторингу, а ще й розробки механізму охорони та відтворення лісів. У цьому аспекті вбачається доцільним заходом тимчасова консервація (реабілітація) лісів на основі прорахунку економічної ефективності залучення тих чи інших лісових ресурсів у господарське використання.

Показники сучасної заповідності територій та прогнозована можливість її збільшення наведені в табл. 4.

4. Пропозиції щодо формування екологічної мережі на базі земель природоохоронного призначення

Питома вага земель природоохоронного призначення має велику амплітуду за ПСГР: від 0,1 % у Брусилівському ПСГР до 9,2 % в Олевському ПСГР. У середньому на Житомирському Поліссі цей показник дорівнює 3,2 %. Для того, щоб довести площі природно-заповідного фонду в районах, де вони менші, до середньорегіональної величини необхідно віднести відкриті болота площею 30,8 тис. га до єдиної екологічної мережі, правовий статус якої забезпечує їх збереження й покращання водорегулювальної здатності, та законсервувати для наступного заповідання землі лісового фонду площею 3,3 тис.га.

У наведеній таблиці запропоновані мінімально необхідні обсяги розширення заповідних територій. Проте, зважаючи на велике значення болотних масивів Полісся в живленні багатьох річок, які відносяться до басейну головної водної артерії України — Дніпра, в майбутньому доцільно всім болотам надати статус заповідних територій.

Висновки

Аналіз природно-економічних умов досліджуваного регіону свідчить про доцільність саме лісомеліоративного напряму трансформації деградованих, малопродуктивних і радіоактивно забруднених земель. Регіональні особливості прояву деградаційних процесів зумовлюють суттєві переваги лісомеліоративного захисту земель серед інших. Завдяки високій еколого-економічній ефективності лісомеліоративне облаштування агроландшафтів Житомирського Полісся посідає чільне місце у комплексі заходів щодо вдосконалення структури земельного фонду та локалізації деградаційних процесів. У сучасних умовах реформування земельних відносин оптимізація агроландшафтів, у тому числі шляхом лісомеліоративного облаштування, потребує вдосконалення економічних механізмів здійснення.

Список літератури:

1.Временные указания по определению смыва почв и почвозащитной эффективности противоэрозионных мероприятий в проекте внутрихозяйственного землеустройства. — К.: Укрземпроект, 1985. — 21с.

2.Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини / Наук.-досл. Ін-т статистики; Держ. Упр. Екол. та прир. Рес.; Під ред. П.П.Михайленка. — Житомир, 2001. — 320 с.

3.Ерозія і дефляція грунтів та заходи боротьби з ними: Навч. посібн. / Під ред. І.Д.Примака. — Біла Церква: БДАУ, 2001. — 392 с.

4.Земельні відносини в Україні. Організаційно-правовий механізм / Під ред. А.С.Даниленка. — К.: К.І.С., 2001. — 128 с.

5.Канаш О.П., Леонець В.О., Осипчук С.О., Мельник О.В. Основні положення концепції екологічного нормування у землекористуванні // Матер. Міжнар. Наук.-практ. Конф. "Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття". — К.: Інститут землеустрою УААН. — 2001. — С. 138-141.