Санітарна оцінка букових лісостанів Північної Буковини

Головною загрозою щодо збереження біорізноманіття букових лісостанів Північної Буковини є антропогенний вплив на лісові екосистеми, що призводить до помітної втрати ними біологічної стійкості. Не зважаючи на те, що бук належить до порід порівняно стійких проти ентомофітопатологічного комплексу, при проведенні лісопатологічних рекогносцирувальних й детальних обстежень виявлена значна кількість видів шкідливих комах і збудників хвороб, які призводять до патологічних змін у букових насадженнях.

Ентомофітопатологічний комплекс присутній і важливий на всіх етапах життя бука — від насінини до зрілого стану. Найбільше господарське значення мають 21 виявлені збудники хвороб і близько 40 видів шкідників лісу.

Першопричинами ослаблення букових лісостанів є запровадженні дві-три прийомні рівномірнопоступові рубки головного користування. При цьому спрацьовують такі фактори: збільшується кількість дерев з сонцеопіками, морозобійними тріщинами. Через розкачування вітром залишених дерев спостерігаються обриви їх кореневої системи. Важливими серед антропогенного фактора виступають механічні пошкодження дерев при їх валці, трелюванні, а також неорганізованими туристами.

У 65% дерев, що аналізувались після проведення першого прийому поступової рубки, вже після 5 років були виявлені несправжнє ядро, гнилі, міцелій опенька. Ентомостовбуровий комплекс при цьому налічував 20 видів небезпечних представників з родини короїдів, златок, вусачів, шашелів. Досягти господарської стиглості бука через 20 років, як це рекомендується для умов Карпат [4], в умовах Північної Буковини практично неможливо. Вже через 5 років після першого прийому рубки втрати ділової деревини сягають значних розмірів.

Розріджені деревостани після проведення інтенсивної рубки, що призвела до повноти насадження 0,5 і нижче стають резерваціями п’ядунів та листовійок, які значною мірою впливають на врожай плодів бука. Оскільки спрогнозувати „засівний” рік і під нього провести другий прийом рубки вкрай важко, найбільше відповідають природі букових лісів Північної Буковини групово-вибіркові рубки [17,22,32]. Кількість прийомів при цьому залежно від крутизни схилів 4-5, з оптимальним терміном між ними 4-5 років. У такому випадку спостерігається найменший негативний вплив антропогенного фактора на лісові екосистеми бука лісового, найбільшою мірою досягається створення різновікових, мішаних, групово-структурованих біологічно стійких насаджень.

Список літератури:

1.Білоус В.І. Поширення лісового бука на Україні в минулому // Вісник с.-г. науки. — К.,1962. — №2. — С.80-84.

2.Белоус В.И.Значение бука в повышении продуктивности дубово-буковых насаждений // Пути повышения продуктивности лесов: Тез. докл. — К., 1963. — С.74-76.

3.Вредители леса // Справочник. — Т.ІІ. — М-Л.: Изд-во АНСССР,1955. — 1100с.

4.Гірс О.А. Обгрунтування віку головної рубки букових деревостанів в умовах Українських Карпат // Наук. вісн. НАУ. Лісівництво. — К., 2004. — Вип.71. — С. 148-154.

5.Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. — М.: Лесн.пром-сть,1984. — 470с.

6.Журавлев И.И., Селиванова Т.Н., Черемиссинов Н.А. Определитель грибных болезней, деревьев и кустарников. — М.: Лесн.пром-сть, 1979. — 248с.

7.Калуцький К.К., Мальцев М.П., Молотков П.И. и др. Буковые леса СССР и ведение х-ва в них: — М.: Лесн.пром-сть,1972. — 300с.8.Каплуновський П.С. Особенности плодоношения буковых лесов // Лесоведение, 1972. — №1. — С.51-61.

9.Козлов В.Г. Інтродукція видів і форм бука (Faqus L.) у правобережному лісостепу України та перспективи використання їх в культурі. — Умань.: НАНУ, 2003. — 132с.

10.Колаковський А.А. К истории бука в Евразии // Тр. Моск.об-ва испыт природ., 1960.Т.3. — С.141-156.

11.Мальцев М.П. Бук. — М.: Лесн.пром-сть, 1980. — 80с.