Санітарна оцінка букових лісостанів Північної Буковини

При підозрі на ураження кореневими гнилями аналізували кореневу систему трьох ослаблених дерев, які почали всихати [35].

Для аналізу якості плодоношення та його кількісних показників закладали облікові площадки розміром 3х3 м зі збором горішків через 10 днів. Насіння поділяли на здорове, пошкоджене шкідниками, збудниками хвороб, гризунами, пусте та недорозвинуте. Насіннєвість бука оцінювали за п’ятибальною шкалою [37].

За санітарним станом сіянці і саджанці розділяли на чотири категорії:перша — рослини з хорошим приростом, темнозеленим листям, без ознак захворювань та пошкоджень;

друга — приріст малий, листя світло-зелене (салатове), є ознаки захворювання або пошкодження;

третя — хворі, дуже пошкоджені, починають всихати;

четверта — відмерлі.

Результати обстежень та їх обговорення.

Найбільш розповсюдженими морфологічними формами у бука лісового виявились такі:

за листовою пластинкою: широколиста, вузьколиста, круглолиста, зубчаста, розрізнолиста, пурпурнолиста.

за горіхами: довгоплідна та широкоплідна;

за строками розпускання бруньок та облистяності: ті, що рано і ті, що пізно розпускаються;

за корою: гладкокора та тріщинокора [18,23].

Для останньої характерна товста кора, яка в 3-4 рази товстіша за звичайну кору бука, з тріщинами, що нагадує швидше кору дуба (рідше ясеня, вільхи, явора, ялиці). Тріщинуватість розповсюджена на всій стовбуровій частині дерева. Ця форма зустрічалась у всіх лісорослинних районах Карпат і за їх межами в острівних букових насадженнях [11]. Від бука з такою корою слід відрізняти дерева з тріщинуватою корою тільки в нижній частині стовбурів або іноді з однієї їх сторони. Така тріщинуватість пов’язана, як правило, з віком дерев.

У молодих букових деревостанах до 30 років поодиноко зустрічаються дерева з “кучерявою” корою, яка нагадує кору деяких плодових дерев. На думку М.П. Мальцева і П.І. Молоткова в майбутньому кора такого бука могла б стати тріщинуватою [11,12].

Ми звернули увагу саме на цю форму бука, через те, що навіть за візуальними спостереженнями бук з такою корою морозостійкіший і більш стійкий проти цілого ряду небезпечних хвороб.

Різниця в сезонних фенофазах бука з гладенькою корою та тріщинуватою суттєва (табл.).

Календар сезонних фенологічних фаз бука лісового (європейського) гладкокорого та тріщинуватокорого в лісостанах Північної Буковини.

Середня частина схилів, 2003 — 2004 рр.

Таким чином, різниця в строках основних фенологічних фаз цих форм бука сягає 15 днів. Особливо це було помітно в 2004 р., коли весна поступово змінювала зиму. Є дані, що належність до відмічених форм дерева зберігають постійно [12,18].

Видовий склад шкідників та збудників хвороб, виявлених при обстеженні

Плоди та насіння