ЯРОСЛАВ МУДРИЙ - ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ

Представляється, що в "Слові..." Іларіона концепція про зв'язок Русі з "світовими державами" і трактування Русі як спадкоємиці Римської величі, Римської держави пролунав зовсім разом. Крізь церковну фразеологію Іларіон проводить думку про рівність і тотожність дій Володимира з римськими апостолами.

Таким чином, історію Русі, діяльність її володарів Іларіон розглядає на широкому, по істині всесвітнім тлі. В основі політичних і релігійних імпульсів Русі знаходяться римські зразки. Цієї ж ідеї і відбивалися в Древньому руському літописному зводі, що ввійшов складовою частиною в початковий руський літопис. Здається, що ця близькість руського літописання 30-50-х років IX століття до кола Іларіона і визначила ту ідеологічну спрямованість, що літопис зберіг стосовно до розуміння місця Русі в тодішньому світі і її співвідношення з історією Рима і Візантії. Іларіон давав відповідь на ключові запити часу, запити руської державності, що розвивається.

З ім'ям Іларіон зв'язаний і перший церковний Статут Ярослава, тобто система церковної юристдикции, віднесення до відомства церкви ряду справ, зв'язаних із сімейним і шлюбним правом. Це були норми, що погоали формуванню родини, зміцненню моногамії в противагу язичеській безлічі, висвітленню приватної собствености,підвищенню авторитету центральної влади. Статут вводить заборону на викрадання наречених, захистив честь дівчини, строго карав батьків за примус дітей до вступу в шлюб. Новий церковний судебник захищав честь дівчини, давав їй більш шикрокі права в суді. Церква виступала в Уставі захисником християнської порядності, закликала до гуманізму, зменшувала жорстокість тих ранніх століть руської історії.

У 1051 році на загальних зборах руських єпископів Іларіон був обраний метрополитом.

Висновки.Ярослав Мудрий ввійшов в історію не тільки як великий державний діяч. Він показав себе і як людина, що зуміла перебороти самого себе. Не володіючи фізичною силою, будучи кульгавим, Ярослав був хоробрим воїном і хоробро вів військо в бій. Народившись ще в язичницькій родині, він став дійсним християнином. Великий князь у той же час показав себе людиною винятково різнобічною.

Ярослав залишився в історії як великий містобудівник. При ньому в Києві був побудований нове "Місто Ярослава" і Київ набагато розширив свої межі. Були споруджені численні церкви. У той час у Києві нараховувалося близько 400 церков. На честь перемоги над ворогами Ярослав вибудував так звані "Золоті ворота", що вражали іноземців своєю пишнотою. Його будівельний розмах виходив далеко за межі руської столиці. Він заснував міста на Волзі і берегах Балтики, на південних кордонах Русі.

Ярослав був ревним поборником створення, відкриття шкіл, розвитку грамотності. При ньому були створені перші бібліотеки, одержала визнання і підтримку перекладацька діяльність. Багато книг древніх авторів, творів візантійських батьків церкви й істориків були переведені на слов'янську мову.

Час Ярослава - час внутрішньої стабілізації, що сприяла зростанню міжнародного авторитету Русі.

Своїми діяннями цей князь заслужив у нащадків прізвисько Мудрий.

Помер він у 1054 році в Вишгороді. Похований у збереженій до нашого часу мармуровій труні в церкві Святої Софії в м. Києві. Після смерті Ярослава Мудрого землі давньоруської держави були поділені між пʼятьма його синами Ізяславом, Святославом, Всеволодом, Ігорем, Вячеславом.

Література:

1. Греков Б.Д. Київська Русь. К. , 1951

2. Верстюк В.Ф., Гарань О.В. та ін. Історія України. Навчальний посібник. К. Видавничий дім "Альтернативи" 1997

3. Янин В.Л. Таинственный XI век. Знание - сила. 1969. №3

4. Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. М. Книга. 1990. Кн. 1 стр. 9-21