Основи психологічного і фізіологічного збереження здоров'я
При статичній роботі підвищується обмін речовин, збільшується витрата енергетичних ресурсів, але меншою мірою ніж при динамічній. Особливістю такого виду праці є її виражена втомлювальна дія, що зумовлена довготривалим скороченням і напруженням м'язів, відсут¬ністю умов для кровообігу, внаслідок чого відбувається накопичення кінцевих і проміжних продуктів обміну. Це дуже швидко призводить до розвитку втоми.
Динамічна робота пов'язана з переміщенням у просторі частин тіла або усього тіла. У результаті енергія, яка витрачається при такій праці, перетворюється на механічну і теплову. Динамічні скорочення м'язів мають перервний характер, що сприяє повноцінному кровопостачан¬ню і кисневому обміну, а це, своєю чергою, призводить до меншої втом¬люваності.
Працездатність м'язів залежить також і від обсягу навантаження - чим воно більше, тим швидше втомлюються м'язи. Для виконання фізичної роботи дуже важливо добрати середні величини ритму і на¬вантаження. Це сприятиме підвищенню продуктивності і скорочен¬ню періоду втомлюваності (втома настане пізніше).
У процесі роботи будь-якої частини тіла до неї надходить більше крові, ніж при стані спокою. Чим більшу роботу виконують м'язи, тим більше поживних речовин і кисню надходитиме до них за до¬помогою крові. Чим більше фізичної праці, занять фізичною куль¬турою, спортом, тим швидше ростуть м'язові волокна, людина стає сильнішою. Фізичні вправи добре впливають на весь організм, зміцнюють здоров'я, загартовують людину, роблять її здатною вит¬римувати різні несприятливі впливи навколишнього середовища.
Фізичні навантаження зумовлюють активізацію обмінних процесів. При інтенсивному навантаженні хвилинний об'єм серця зростає порівня¬но зі станом спокою в 6 разів, кількість засвоєння кисню - в 3 рази. Внаслідок цього збільшується постачання киснем тканин у 18 разів.
Обсяг фізичної роботи залежить від конкретної професійної діяльності, особливостей людини, ступеня тренованості, фізичного розвитку тощо.Як тільки людина приступає до конкретної роботи, незалежно від рівня її інтен¬сивності, з'являється потреба у збільшенні кількості кисню в організмі людини. Кожній людині відповідає свій показник максимального споживанню кисню (МСК). Чим вище МСК, тим вища працездатність, стійкість до впливу екстремальних факторів. У чоловіків віком до 25 років МСК становить приблизно 2,8-3,0 л/хв, а у спортсменів - 5,0-6,0 л/хв. Споживання кисню зростає із збільшенням наван¬таження на організм людини. Через певний проміжок часу Збільшення наванта¬ження не призводить до збільшення концентрації кисню в організмі. Такий стан насичення киснем називається кисневою межею. Відповідно, таке навантаження за невеликий проміжок часу повністю виснажує людину (за 5-10 х.в).
Отже, інтенсивна фізична праця ставить високі вимоги до функцій основних органів і систем людини. Нетренованість призводить до погіршення стану серцево-судинної, дихальної та центральної нерво¬вої систем, а постійна фізична активність поліпшує їх функції.
Розумова діяльність людини
На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується мен¬шими витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою. Основним робочим органом під час такого виду діяльності виступає мозок. Під час розумової діяльності «значно активізуються аналітичні та синтетичні функції ЦНС, «ускладнюється прийом і пе¬реробка інформації, +виникають функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, +зростає роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них. Для розумо¬вої діяльності характерні *напруження уваги, *неприйняття, *пам'яті, *велика кількість стресів, *малорухомість, *вимушена поза.
Все це зумовлює застійні явища у м'язах ніг, органах черевної по¬рожнини і малого тазу, погіршується постачання мозку киснем, зрос¬тає потреба в глюкозі. Погіршуються також функції зорового аналіза¬тора: стійкість; ясного бачення, гострота зору, зорова працездатність, збільшується час зорово-моторної реакції.
Розумовій праці притаманний найбільший ступінь напруження ува¬ги - в середньому у 5 - 10 разів вищий, ніж при фізичній праці. Завер¬шення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму - втома, що з часом може пе¬ретворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормаль¬ного фізіологічного функціонування організму.
Люди, що займаються розумовою діяльністю, навіть у стані перевтоми здатні довгий час виконувати свої обов'язки без особ¬ливого зниження рівня працездатності і продуктивності.