Надання першої медичної допомоги
спостері¬гати вже через 2-3 роки.
У тих рідкісних випадках, коли працюючі протягом одного
робочого дня за¬знають короткочасного, часто випадкового, впливу
великих концентрацій хімі¬чних речовин або якогось іншого
шкідливого чинника ( високої температури, випромінювання тощо) і при цьому не користуються засобами індивідуального захисту або
порушують інші правила безпеки, може виникнути так зване гостре
професійне отруєння або захворювання. Так, у працівників сільського
господа¬рства можливе гостре отруєння пестицидами, сонячний удар
під час польових робіт, електроофтальмія на зварювальних роботах.
Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводиться розвитком професійної хвороби. У виникненні її віді¬грають кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму тощо; тривалість дії їх на працюючих ; умови праці й по¬буту, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров'я; індивідуальна чу¬тливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.
Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров'я пра¬цюючого рівень.
Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концент¬рації у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі, у воді, продуктах хар¬чування, грунті.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони- це такі концентрації, які при щоденній восьмигодинній дії на працюючих усього о робочого стажу не викликають у них захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними обстеженнями, безпосередньо в процесі або у віддалені строки.
При обгрунтуванні гранично допустимих концентрацій хімічних речовин враховується безпечність їх не тільки для нинішніх, а й для майбутніх поко¬лінь.
Встановлено гранично допустимі концентрації для всіх хімічних речовин, що використовуються з метою захисту сільськогосподарських рослин від шкідни¬ків і хвороб, визначено гранично допустимі рівні для різних видів вібрації та шуму, які створюються сільськогосподарськими машинами. За додержанням цих гігієнічних нормативів повинні стежити не тільки органи державного санітарного нагляду (санітарно-епідеміологічні станції), а й власник с-г підприємства. Суворе дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму і вібрації, інших шкідливих для здоров'я чинників дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників сільського господарства.
Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється при по¬єднанні їх з так званими супутніми несприятливими умовами праці і побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них насамперед належать шкідливі звички - вживання алкогольних напоїв, куріння, неправильна організація відпочинку, нераціональне харчування тощо.
Нераціональне неповноцінне харчування (порушення режиму, харчування, одноманітність їжі, недостатнє споживання вітамінів), ослаблюючи захисні си¬ли організму, знижує його опір шкідливим професійним чинникам. Особливо, це слід пам'ятати тим, хто часто цілий день перебуває у полі (трактористам, рі¬льникам та ін). Цих працівників треба регулярно забезпечувати гарячими стра¬вами, безпосередньо на робочому місці. Їди всухом'ятку їм потрібно уникати. Перед вживанням їжі (особливо у випадках роботи з пестицидами) слід мити руки і полоскати рот, щоб запобігти потраплянню шкідливих речовин у трав¬ний тракт.Важливу роль у профілактиці професійних хвороб відіграє правильна органі¬зація відпочинку трудівників під час і після роботи, в тому числі й у вихідні дні.