Наркотики: історія і класифікація

Відкриття ЛСД-25

1938р. швейцарському хіміку Альберту Хоффману вдалося синтезувати лізергінову кислоту, що дало поштовх до масового вживання наркотиків у кількостях, які раніше не мали прецеденту в історії людства. А в 1943 році він став першим, хто його випробував. Ось як він описав своє перше знайомство з ЛСД-25: „П’ятниця . я змушений перервати роботу в лабораторії . мене охопило якесь дивне відчуття занепокоєння і легкої оглушенності . Я вдома, лежу на підлозі і повільно занурююсь у деліріум, про який я не можу сказати, що він мені неприємний. Він характеризується виключно збуджуючими фантазіями. Я лежу у напів безтямі із заплющенними очима . мене мучать фантастичні видіння незвичайної реальності з інтенсивною грою фарб, ніби в калейдоскопі”.

Після цих експериментів наркотик був занесений у групу психозоміметичних засобів, оскільки була підтверджена його здатність викликати у людини незвичайні стани, схожі на психоз. Але результати використання ЛСД-25 показали, що „модель психозу”, викликана наркотиком, не є аналогом ендогенного психозу і ці два стани суттєво відрізняються один від іншого. Лише через декілька років інтерес психіатрів і психологів до ЛСД-25 або мескаліну зменшився. Ці наркотики і зараз знаходять застосування в психіатрії, але у більш суворій і чітко окресленних рамках конкретних паталогій.

Класифікація наркотиків:

Усі наркотики з точки зору їх походження можна розділити на дві групи: натуральні і синтетичні.

Натуральні: можуть бути заспокійливими або збуджуючі- в залежності від дії ;

Синтетичні: це всі речовини, які з’явилися після 1939р. Препарати- петидин, метадон, продукти переробки смоли і нафти.

Типи залежності:

1. Алкогольний тип: усі алкогольні напої;

2. Амфетаміновий тип: амфетамін, дексамфетамін, метамфетамін метил-фенідан, фенметразін;

3. Барбітуровий тип: барбітурати переважно королткої дії, і деякі заспокійливі засоби (хлоралгідрат, діазепам, мепробамат, метаквалон;

4. Каннабаліновий тип: препарати індійської коноплі, маріхуана (бханг, дагга. Кіф, маконга) і гашиш (ганджа, чарас);

5. Кокаїновий тип: кокаїн і листя коки;

6. Галюциногенний тип: ЛСД, ДМТ, мескалін, псилоцобін, СТП;

7. Тип Кату: препарати рослини;

8. Опіумний тип: опіум, морфін, героїн, кодеїн; синтетичні наркотики, які близькі за властивостями до морфіну (метадон, петидин);

9. Тип розчинників: ацетон, бензин, чотирьоххлористий вуглець і деякі засоби для наркозу ( ефір, хлороформ і окис азоту – „газ веселощів”

Висновок

Тема субстанції, яка лікує і приносить заспокоєння чи хворобу і смерть, повторюється як архетип у всіх культурах і протягом усіх періодів історії. Наркотики присутні і в класичних культурах і в сучасних цивілізаціях. Як і в житті диких народів- від тундри до екваторіальних джунглів,- і це свідчить про вічне прагнення людини подолати свою недосконаість і до того, щоб принаймні раз побувати, хоча б недовго, у країні ,яка існує лише у мріях. На жаль, ілюзія триває недовго, а пробудження приносить ще більше болю, ще більше відчуття відчуження. Через це наркоманія перестає бути проблемою особистості і набуває рис соціальної проблеми.