Створення безпечних умов праці

Розробляється національне законодавство про охорону праці з використанням конвен¬цій і рекомендацій Міжнародної організації праці, директив Європейського Союзу, на¬лагоджуються більш тісні контакти в галузі охорони праці з Росією, Німеччиною, США, Великобританією, Білоруссю, іншими дер¬жавами.

21 листопада 2002 р. Верховною Радою прийнята нова редакція Закону «Про охорону праці», що враховує десятилітній досвід його.

2. Проблеми виробничого травматизму та профзахворювань.Однак вирішальним є положення на підприємствах, робочих місцях. І тут варто прямо сказати, що виробничий травматизм залиша¬ється дуже високим, сотні тисяч людей про¬довжують працювати в умовах, які принижу¬ють їхню людську гідність. Причин такого положення чимало: це і значна амортизація основних фондів, їх несвоєчасне відновлення, ремонт; і незадовільна забезпеченість техніч¬ними засобами безпеки, засобами індивіду¬ального і колективного захисту працюючих; і погана організація робіт; і істотні недоліки у проведенні навчання безпосередніх виконав¬ців робіт і керівників. Це також свідоме по¬рушення правил безпеки працюючими, що має масовий характер і нерідко обумовлено неправильним розумінням ролі і значимості

Людина може припускатися помилок у своїх діях унаслідок фізичного, статичного або динамічного перевантаження, розу¬мового перенапруження, перенапруження аналізаторів (зорово¬го, слухового, тактильного), монотонності праці, стресових ситу¬ацій, хворобливого стану. Травму може викликати незадовіль¬ність анатомо-фізіологічних і психічних особливостей організму людини залежно від характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах управління, в конструкціях машин, приладів і систем управління ще недостатньо враховуються фізіологічні і антропологічні особливості і можливості людини.

Незадовільна організація праці зумовлює надмірні фізичні і нервові перевантаження, що прискорює стомлюваність робітни¬ків. У такому стані знижується чутливість до різних подразників виробничого середовища, притуплюється увага, пильність. Це призводить до того, що ближче до кінця робочої зміни різко підвищується кількість нещасних випадків, причинами яких є по¬милкові дії потерпілих.

Важливе значення серед факторів, які зумовлюють вироб¬ничий травматизм, мають попередні нещасні випадки, пси¬хофізіологічний стан потерпілих. При цьому несприятливий пси¬хофізіологічний стан може бути пов'язаний як з об'єктивними причинами (погана організація праці), так і суб'єктивними, за¬лежними від особливостей особистого стану потерпілих (необережність, поспіх, втома, роздратування, ризик тощо).

Окремий вагомий блок проблем становлять: малі підприємства, рівень травматизму на яких у кілька разів вище. Основними причина¬ми такого положення є:

- недостатнє знання роботодавцями вимог з охорони праці;

- небажання роботодавців займатися органі¬зацією охорони праці;

- відсутність на малих підприємствах проф¬спілкових організацій, колективних договорів, угод з охорони праці, які могли б у правовій формі закріпити вимоги про створення без¬печних умов праці;

- неефективність і неоперативність контро¬лю з боку місцевих органів виконавчої влади і територіальних органів нагляду внаслідок ве¬ликої кількості малих підприємств;

- невимогливість працівників до умов праці з остраху втратити своє робоче місце.

Наше законодавство про охорону праці орі¬єнтовано на великі підприємства зі сформова¬ною системою організації виробництва. Разом з тим малі підприємства не здатні виконувати чимало його норм. Доцільно, в основу нормативних вимог з охорони праці покласти можливості не великих підприємств, а саме малих, щоб уникнути двох видів вимог. Питання не просте, тому прийняттю рішень повинні передувати наради з представниками малого бізнесу, «круглі столи», обговорення цієї проблеми в засобах масової інформації.

Висновок