Фінансовий аналіз

— виробничо-фінансовий.

Існують витрати фінансового харак¬теру, пов'язані з обслуговуванням боргу. Величина цих витрат за¬лежить від розміру позикових коштів. Вплив фінансових витрат на прибуток відображає фінансовий ліверидж. Це пов'язано із дією плеча фінансового важеля (співвідношення позикового і власного капіталу). Таким чином, фінансовий ліверидж — це взаємозв'язок між прибутком і співвідношенням позикового та власного капіталу.

Фінансовий ліверидж — це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу та структури довгострокових пасивів, тобто власного і позикового капіталів. Фінансовий ліве¬ридж характеризує взаємозв'язок між чистим прибутком і розмі¬ром доходів до сплати податків і процентів за боргами, тобто ва¬ловим прибутком.

Рівень фінансового лівериджу визначається відношенням темпів приросту чистого прибутку до темпів приросту валового прибутку:

Лф = ЧП / П

де: Лф — рівень фінансового лівериджу ;

П – темп зміни валового прибутку,% ;

ЧП — зміни чистого прибутку, %.

Економічний зміст цього показника полягає в тому, що він показує, у скільки разів темпи приросту чистого прибутку вище темпу приросту валового прибутку. Це перевищення досягається за допомогою плеча фінансового важеля (співвідношення пози¬кового і власного капіталу). Змінюючи плече фінансового важе¬ля, можна вплинути на прибуток і дохідність власного капіталу.

Фінансовий ліверидж, як і виробничий, пов'язаний з ризиком, але не з виробничим, а з фінансовим. Фінансовий ри¬зик — це ризик, який пов'язаний з неможливістю сплати процен¬тів по довгострокових позиках. Чим більший обсяг залучених коштів, тим більше треба сплачувати процентів по них, тим ви¬щий рівень фінансового лівериджу. Це призводить до підвищен¬ня фінансового ризику.

Отже, зростання фінансового лівериджу супроводжується під¬вищенням ступеня фінансового ризику, пов'язаного з недостачею коштів для сплати процентів по позиках.

Рівень фінансового лівериджу зростає із збільшенням частки позикового капіталу, при цьому підвищується розмах варіації рентабельності власного капіталу, чистого прибутку. Це говорить про підвищення ступеня фінансового ризику інвестування за умов високого плеча важеля.

Отже, зміна структури капіталу у бік збільшення частки пози¬кового капіталу викликає зростання фінансового ризику, хоча при цьому і досягається більш високий прибуток.

Узагальнюючим показником є виробничо-фінансовий ліве¬ридж, який являє собою добуток виробничого та фінансового лі¬вериджу:

Лвф=Лв Лф,

де Лвф – виробничо-фінансовий ліверидж.

З формули видно, що він відображає ризик, пов'язаний з мож¬ливим нестатком засобів для відшкодування виробничих витрат і фінансових витрат з обслуговування боргу.

Наприклад, приріст обсягу реалізації складає 10%, валового прибутку — 40%, чистого прибутку — 54%. Тоді :