Облік амортизації основних засобів і нематеріальних активів в банках

Банк як суб’єкт господарської діяльності може працювати лише за належних умов, а передовсім володіння основними засобами та нематеріальними активами і користування основними засобами на підставі юридичних прав фінансового лізингу.

Правова база – чинна „Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів комерційних банків України” затверджена постановою Правління Національного банку України від 11.12.00 за № 475.

Основні засоби – це сукупність матеріально-майнових цінностей, що діють протягом тривалого часу, зберігають натуральну форму і зношуються поступово.

До основних засобів належать земля, будівлі, устаткування, технічні та транспортні засоби, комп’ютерна техніка, засоби зв’язку та інші матеріальні цінності зі строком корисного використання понад рік.

У складі нематеріальних активів, згідно з П(С)БО 8 „Нематеріальні активи”, відображаються придбані банком права користування землею, водою, об’єктами інтелектуальної власності, програмним забезпеченням.

Усі необоротні (матеріальні та нематеріальні) активи підлягають амортизації (крім землі). Земля – це актив, що на нього не нараховується амортизація, оскільки строк її використання практично не обмежений.

За кожним об’єктом необоротних активів банк визначає вартість, яка амортизується.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта , який встановлюється банком за визнання цього об’єкта активом (під час зарахування на баланс).

Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів визначається банком самостійно. Визначаючи строк корисного використання (експлуатації), слід урахувати таке:

-Очікуване використання об’єкта банком з урахуванням його потужності або продуктивності;

-Строки корисного використання подібних активів;

-Фізичний та моральний знос, що передбачається;

-Правові або інші подібні обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Беручи до уваги зміни в технології, комп’ютерному програмному забезпеченні, а також те, що нематеріальні активи чутливі до технологічного старіння, визначаючи строк корисного використання нематеріальних активів слід урахувати те, що він не може бути більшим за 20 років.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів і нематеріальних активів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів і нематеріальних активів.

Амортизація об’єкта основних засобів і нематеріальних активів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Нарахування амортизації основних засобів припиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.