Амортизаційні відрахування та методи їх розрахунку
А(а - 1)-сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у пе¬ріоді, що передував звітному.
Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу аморти¬зується рівними частками виходячи з його вартості протягом терміну, який визначається платником податку самостійно, виходячи із термі¬ну корисного використання таких нематеріальних активів або термі¬ну діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.
Амортизація проводиться:
- за основними фондами групи 1 - до досягнення балансовою вар¬тістю такого об'єкта 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з подальшим віднесенням залишкової вартості до складу валових ви¬трат підприємства відповідного періоду;
-за основними фондами групи 2,3 та нематеріальними активами - до досягнення залишкової вартості нульового значення.
Торговельне підприємство може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, прид¬баних після набуття чинності Закону за такими нормами:
1-й рік експлуатації – 15 відсотків;
2-й рік експлуатації – 30 відсотків;
3-й рік експлуатації – 20 відсотків;
4-й рік експлуатації – 15 відсотків;
5-й рік експлуатації – 10 відсотків;6-й рік експлуатації – 5 відсотків;
7-й рік експлуатації – 5 відсотків;
Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на яку встановлюються (регулюються) державою.
З метою врахування впливу інфляції на реальну вартість основних фондів підприємства Законом встановлена можливість проведення щорічної індексації балансової вартості основних фондів та нематері¬альних активів підприємства.
Індексація проводиться на коефіцієнт індексації, який визна¬чається за формулою:
Кі=[ J (а - 1) – 10 ]:100,
де J (а - 1) - індекс інфляції року, за результатами якого провади¬ться індексація;
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провади¬ться.
У разі, коли платник податку застосував коефіцієнт індексації, такий платник податку зобов'язаний визнати капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів (нематеріальних активів), визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації і балансовою вартістю такої групи основних фондів (нематеріальних активів) до такої індексації. Зазначений капітальний доход належить до складу валових доходів платника податку кожного звітного кварталу звітно¬го року в сумі, яка дорівнює одній четверті відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних фондів (нематеріальних акти¬вів) від суми капітального доходу такої групи (нематеріального активу).