Структура банківської системи України

Таким чином, нові системні банки претендують на роль найбільших бан¬ків, що становлять кістяк банківської системи.3) Комерційні банки України, зареєстровані протягом 1991—1999 років. Ця група банків численна та найстрокатіша, оскільки охоплює великі банки з великою кількістю філій; великі банки, операції яких мають локальний ха¬рактер; середні й дрібні банки. Об'єднали ж ми їх в одну групу, оскільки во¬ни: по-перше, не є системними банками (тобто або не мають великої кіль¬кості філій, або практично не обслуговують корпоративних клієнтів, їх зобов'язання не становлять 10% зобов'язань банківської системи України); по-друге, не беруть активної участі у загальнодержавних банківських проек¬тах і програмах економічного розвитку; по-третє, відчувають на собі менший контроль із боку НБУ (у функції Генерального департаменту банківського нагляду входить нагляд за діяльністю великих банків). На частку цієї числен¬ної групи банків припадає менше половини депозитів фізичних і юридичних осіб й більше половини капіталу банківської системи.

4) Іноземні банки. Серед 31 банку, що працюють за участю іноземного ка¬піталу (такі банки входять до другої та третьої груп), в Україні функціонує 7 із 100-відсотковим іноземним капіталом. Ці банки належать до окремої групи, оскільки якісно відрізняються від банків попередніх груп високим рівнем ме¬неджменту, професіоналізмом, досвідом роботи на фінансовому ринку. До то¬го ж іноземні банки можуть розраховувати на фінансову допомогу своїх закор¬донних офісів. Такі банки становлять деяку загрозу навіть системним банкам України, приваблюючи клієнтів більшими позиками, кращим рівнем обслуго¬вування, можливістю зв'язку клієнтів з іноземними партнерами. Суме чистих активів іноземних банків у 5,8 та 4,6 разу менша за суму чистих активів бан¬ків відповідно 1-ї та 2-ї груп. Сума капіталу іноземних банків у 4,9 і 4,1 разу менша за аналогічний показник банків 1-ї та 2-ї груп відповідно". У цілому, частка участі іноземного капіталу в банківській системі України становить 14,5%І2, у тому числі частка капіталу іноземних банків становить 4,9%.

Являє також інтерес розташування діючих банків за регіонами України (табл. 2).

Таблиця 2. Розташування банків за регіонами України станом на 01.01.2001 року

ОбластьКілк банків

Частка банків, %Середній розмір сплаченого статутного капіталу, млн. грн.

Київська і м. Київ7951,3027/52

Харківська. Дніпропетровська, Донецька, Луганська3522,7322,96

Кримська, Запорізька, Одеська, Херсонська2314,9410,39

Чернігівська, Полтавська63,9018,70

Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська74,5520,86

Волинська, Тернопільська, Чернівецька42,6017,25

РАЗОМ154100—

Як видно з таблиці 2, банки розташовані по території України вкрай не¬рівномірно, що пов'язано з концентрацією виробництва. Звертає на себе увагу той факт, що 51% банків перебуває в Києві та Київській області. Як правило, такі банки мають філії та відділення в інших регіонах, основна функція яких акумуляція коштів. Більш як п'ята частина банків зосереджена у найрозвинутіших промислових регіонах. У південній сільськогосподарській зоні зосереджено 15% банків. У північних і західних областях України частка самостійних банків не перевищує 5%.

За розмірами банків (розміром сплаченого статутного капіталу) також лі¬дирують промислові регіони із розвинутою інфраструктурою. Невисокими се¬редніми розмірами сплаченого статутного фонду банків характеризуються сільськогосподарські регіони.

Україна у своєму розвитку зіткнулася з такими проблемами, як і країни За¬хідної Європи у післявоєнний період: із необхідністю реструктуризації промис¬ловості та стимулювання розвитку малого й середнього підприємництва, дис¬пропорцією в економічному розвитку регіонів, концентрацією банківських капіталів в окремих регіонах. Долаючи ці проблеми, згадані країни поряд із низкою інших заходів вдавалися до реструктуризації банківської системи. За¬гальною ознакою реструктуризації банківських систем Франції, Італії, Німеч¬чини, Швейцарії було створення регіональних банків.