Структура банківської системи України
Нове законодавство також номінальне передбачає диференціацію банків за спектром послуг, що надаються: банки в Україні можуть функціонувати як універсальні чи як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощад¬ними, інвестиційними, іпотечними та розрахунковими. Статус спеціалізова¬ного банк отримує у тому разі, якщо більш як 50% його активів — активи од¬ного типу. Статус ощадного — якщо більш як 50% його пасивів — внески
фізичних осіб. Закон не лише не зазначає особливостей, принципів діяльності спеціалізованих банків, а й не дає визначення Іпотечним, Інвестиційним,
розрахунковим банкам. Нині відсутня статистична інформація щодо спеціалі¬зації банківської системи України. Безперечно, спеціалізованим ощадним банком в Україні є Ощадбанк.Банківські системи деяких іноземних країн характеризуються високою спеціалізацією окремих інститутів, як, наприклад, в Англії, де існує законодав¬че обмеження у виконанні операцій депозитними, торговельними банками, ін¬шими кредитними установами. Однак українські банки важко поділити на групи за спеціалізацією, оскільки більшість із них має ліцензії на виконання практично усіх видів операцій. У цьому плані банківську систему України можна порівняти з універсальною німецькою банківською системою. Створен¬ня останньої зумовлене тим, що Німеччина за часів її промислового розвитку не мала у своєму розпорядженні достатнього капіталу, а також необхідної орга¬нізації торгівлі цінними паперами і тому не могла здійснювати фінансування великих підприємств, не використовуючи банківські кредити у великих дбся-гах3. Воднораз паралельно з універсально діючими банками у Німеччині фун¬кціонують також спеціалізовані банки та інші кредитні установи.
Досвід організації банківської системи Німеччини цікавий для України через подібність проблем економічного розвитку: потреба в значних капіта¬ловкладеннях, незадовільна організація ринку цінних паперів. У розвитку фондового ринку Німеччина відстає від інших розвинутих країн, тому що фондовий ринок історично ніколи не відрізнявся значними обсягами (на відміну від США, Англії, Японії). Основний обсяг фінансових потоків Німеч¬чини (як і України) проходить через банківську систему.
Чинний Закон України передбачає також розподіл банків на групи за мі¬німальним розміром статутного капіталу на момент реєстрації: 1) місцеві ко¬оперативні банки — 1 млн. євро: 2) комерційні банки, що здійснюють свою діяльність на території однієї області, — 3 млн. євро; 3) банки, які здійсню¬ють свою діяльність на території всієї України, — 5 млн. євро.
Із загальної кількості реально діючих в Україні банків найбільшу групу становлять невеликі банки (табл. 1).
Відповідно до критерію, наведеного в законі, 46, 8% банків в Україні підпа¬дає під кваліфікацію місцевих кооперативних банків, які фактично не такі. Ці банки працюють за принципом не кооперації, а комерційної діяльності. Фор¬мально 28,6% — це комерційні банки, що здійснюють свою діяльність на тери¬торії однієї області, і 24,7% — банки, які здійснюють свою діяльність на всій території України. Причому на третю групу банків припадає 54,3% суми спла¬ченого статутного капіталу банківської системи. На початок 2001 року на 10 найбільших банків (перших у банківському рейтингу за сумою капіталу) припа¬дав 41% капіталу банківської системи України. У раїнах Західної Європи на 3—4 найбільших банки припадає більш ніж 70 % капіталу всієї системи.
Таблиця 1. Групування комерційних банків за сумою сплаченого статутного капіталу
ОбластьКілк банківЧастка банків, %Середній розмір сплаченого статутного капіталу, млн. грн.
Київська і м. Київ7951,3027,52
Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська3522,7322,96
АР Крим, Запорізька, Одеська, Херсонська2314,9410,39
Чернігівська, Полтавська63,9018,70
Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська74,5520,86