Економічна робота банків у процесі кредитування

•current business conditions (загальні економічні умови).

В англійській економічній літературі принципи кредитування визначаються абревіатурою CAMPARI, що означає:

С (character)  характеристика клієнта;

A (ability)  здатність до погашення позики;

M (margin)  маржа (доходність);

P (purpose)  мета кредиту;

A (ammount)  розмір позики;

R (repayment)  умови погашення позики;

I (insurance)  страхування ризику непогашення позики.

На основі запропонованих комплексних методик можна розробити тему оцінки кредитоспроможності клієнта.

Малюнок 1. Оцінка кредитоспроможності клієнта.

Розрізняють два підходи до аналізу фінансового стану фірми:

експрес-аналіз. Для швидкого експрес-аналізу розраховуються три найпопулярніші коефіцієнти: неплатоспроможності, абсолютної ліквідності і коефіцієнт загальної ліквідності (далі буде).

У практиці банків Великобританії головна увага приділяється коефіцієнту залежності (гірингу), який показує співвідношення залученого і власного (акціонерного) капіталу. Як залучений, так і власний капітал можна оцінити за балансовою або ринковою вартістю. Максимальне значення гірингу банками не встановлюється, але високе його значення (понад 100%) свідчить про високий кредитний ризик.

Комерційні банки практикують варіант експрес-аналізу за допомогою ПЕОМ. Він передбачає аналіз групи фінансових показників (таких як коефіцієнти автономії, маневреності, покриття балансу, абсолютної ліквідності, заборгованості, покриття інвестицій) та порівняння їх з оптимальними значеннями;

розгорнутий аналіз коефіцієнтів. Такий аналіз передбачає розрахунок великої кількості фінансових показників. Для зручності їх класифікують у групи за спільними ознаками. Наприклад, у практиці банків США застосовуються пять груп показників:

• показники ліквідності;

• показники заборгованості;

• показники погашення боргу;

• показники ділової активності;

• показники рентабельності.

I. Показники ліквідності (liquidity ratios).Характеризують здатність забезпечити своєчасне виконання своїх зобовязань. Дають можливість передбачити спроможність і вірогідність повернення клієнтом позики у відповідності з угодою. Застосовуються для оцінки співвідношення найліквідніших елементів балансу фірми, її обігового капіталу (касова готівка, дебітори, матеріальні запаси) та короткотермінових зобовязань. Чим вище покриття цих зобовязань за рахунок активів, які швидко реалізуються, тим надійніший стан фірми, тим більше вона має шансів на одержання кредиту.