Економічна робота банків у процесі кредитування
1. Комплексна оцінка кредитоспроможності клієнта
Кредитоспроможність позичальника це його здатність повністю і вчасно розраховуватися за своїми фінансовими зобовязаннями.
Кредитоспроможність позичальника на відміну від його платоспроможності не фіксує неплатежі за поточний період чи за яку-небудь дату, а прогнозує його платоспроможність на найближчу перспективу
Одним із способів організації кредитних відносин вважається якісна оцінка кредитоспроможності позичальника. В інформації про кредитоспроможність господарств комерційні банки нині мають влику потребу. Їхні прибутковість і ліквідність багато в чому залежать від фінансового стану клієнтів, оскільки зменшення ризику при здійсненні позичкових операцій мона досягнкути тільки на основі вивчення кредитоспроможності клієнтів.
При аналізі кредитоспромжності банки повинні розвязувати такі завдання:
1) оцінити особисті якості керівників і засновників фірми потенційного позичальника;
2) вивчити фінансово-господарський стан позичальника з точи зору ефективного розміщення і використання власних і залучених коштів;
3) оцінювати можливість і готовність позичальника здійснювати платежі і погашати позики відповідно до умов кредитного договору;
4) оцінити якість, вартість і надійність забезпечення;
5) проаналізувати загальну економічну ситуацію у країні, яка визначає діловий клімат і впливає на становище як банка-кредитора, так і фірми-позичальника (маркетинг): економічної конюнктури, конкуренції з боку інших виробників аналогічного товару, податків, цін на сировину тощо.
Існує безліч методик аналізу фінансового стану клієнта та його надійності з точки зору вчасного повернення боргу. У пратиці америанських банків зстосовується “правило пяти сі”, у якому критерії відбору клієнтів позначені символами, що починаються з літери “сі”:
•customers character (характер позичальника) його репутація, рівень відповідальності, готовність і бажання гасити борг;
•capacity to pay (фінансові можливості)
Пинципово у позичальника є три джерела коштів на погашення позики:
•поточні касові надходження (cash flow);
•випродаж активів;
•інші джерела фінансування (враховуючи кошти, позичені на грошовому ринку).
Комерційні банки традиційно належать до тієї категорії кредиторів, позики яких повертаються за рахунок чистого сальдо поточних касових надходжень. Ця величина дорівнює чистому операційному прибутку плюс амортизаційні відрахування мінус приріст дебіторської заборгованості мінус приріст товарних запасів плюс сума рахунків на оплату.
•capital (капітал, майно);
•collateral (забезпечення);