Корпоративні мережі банків

В Іntranet задачі зв’язку, виробничі завдання і процеси (наприклад, робочі взаємовідносини, інфраструктури, проекти, бюджет і графіки) визначаються в режимі он-лайн (оn-lіnе) через єдиний інтерфейс. Таким чином, Іntranet – це інтелектуальний потенціал організації, де кожний окремий комп’ютер використовується оперативно з максимальною результативністю, мінімальними грошовими і трудовими видатками.

Відомо, що традиційна архітектура корпоративної мережі, яка існувала до 1994 року, базувалася на сукупності сегментів LAN, пов’язаних між собою через маршрутизатор

Продуктивність мережі у такому випадку обмежуються пропускною можливістю і продуктивністю магістрального маршрутизатора.

В Іntranet ситуація змінюється на інше (рис. 6.2). Розглянемо деякі особливості такої архітектури.

Зміна потоків трафіка. У традиційній моделі мережі “клієнт-сервер” 80 % займав обмін даними з локальним сервером і 20 % припадало на міжмережевий обмін даними. У моделі “клієнт-сервер” на основі Іntranet уже не діє старе правило “80/20”, бо не можна передбачити звернення користувачів до Web-серверів, які розподілені по всій організації. Це потребує більш якісного планування Іntranet.

Зміна інтенсивності трафіка. Розповсюдження мережеорієнтованих, заснованих на Wеb додатках викликає експоненціальне збільшення мережевого трафіка, що вимагає підвищення вимог до швидкості і надійності пристроїв у мережі.

Зміна структури трафіка. Зростання кількості критично важливих додатків на основі Іntranet, що використовують мультимедіа-інформацію, збільшує потребу в появі служби якості обслуговування, підтримки групових додатків з інтенсивним трафіком.

Тобто, з упровадженням технології Іntranet у корпоративній мережі актуальною стає потреба в зміні архітектури існуючих корпоративних чи локальних мереж.

Корпоративні мережі часто використовуються для:

• підтримки оперативних (щодня) ділових функцій, наприклад, ведення складського обліку, діловодство тощо;

• надання співробітникам компанії доступу до корпоративних документів, баз даних, друку необхідної інформації;

• ефективної підтримки внутрішньо-корпоративних інформаційних служб;

• органічного вбудування внутрішньої інформаційної структури у загальну мережу Іnternet (за необхідності). Головна перевага Іntranet – це можливість доступу до будь-якої інформації, додатку, програмного забезпечення (ПЗ) в одному і тому ж “вікні” за рахунок єдиного універсального інструментарію.

Це технології WAN/LAN, С1іеnt/Server, системи РС, UNІX, Аррlе тощо, але на єдиній концепції.

Іntranet дозволяє створювати Web-сайти відділів, груп фахівців та окремих спеціалістів для інтелектуального спілкування.

Відмінність Іntranet від LAN полягає у тому, що корпоративна мережа дозволяє вирішити проблему сумісності різних технологій і ПЗ різних фірм (наприклад, НР, ІВМ, SUN, Аррlе, Novell, Ваnуаn тощо, які використовуються для побудови LAN) на рівні одного об’єкта. Модель Іntranet – це універсальна надбудова над LAN.

Сучасні Іntranet базуються на внутрішніх корпоративних Web-сервeрах, які доступні працівникам корпорації через будь-які мережі на основі протокола ТСР/ІР (LAN чи з’єднання Dіal-Up). Web-сервери дають різну інформацію через єдиний інтерфейс (Web-броузер) за допомогою зв’язків з корпоративними базами даних, файловими серверами і сховищами документів. Web-броузер використовується для доступу до множини корпоративних Web-сторінок з гіпертекстовими зв’язками.Переваги Іntranet перед платформою групових технологій groupware (наприклад, Lotus Notes, Novell Groupwіse): простота, менша вартість, відсутність необхідної спеціальної підготовки обслуговуючого персоналу, універсальність (тобто незалежність від конкретного розробника ПЗ), незалежність від ОС (за рахунок використання Web-броузера), відкритість архітектури.